ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р. | № 16/471пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс” |
на рішення | господарського суду Луганської області від 13.10.06 |
у справі | № 16/471 пн |
господарського суду | Луганської області |
за позовом | Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс” |
до | Акціонерно-поштовий пенсійний банк “Аваль” |
про | припинення правовідносин |
за участю представників від: |
позивача | не з'явилися, були належно повідомлені |
відповідача | Васильченко О.П. (дов. від 20.12.06) |
В С Т А Н О В И В :
Колективне сільськогосподарське підприємство “Агролюкс” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання припиненими зобов'язань позивача перед Акціонерно-поштовим пенсійним банком “Аваль” за договорами застави від 12.06.03 та від 07.09.04, які укладені для забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором від 10.06.03, та зобов'язання відповідача подати держреєстратору заяву про виключення з державного реєстру застав рухомого майна відповідних записів. Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на банкротство поручителя за цим договором.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.06 (суддя Шеліхіна Р.М.) в позові відмовлено з посиланням на те, що зобов'язання позивача, як боржника за кредитним договором, не припиняються з ліквідацією поручителя за цим договором.
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що у позивача та у Приватного підприємства “АНТК” існувало солідарне зобов'язання перед відповідачем на суму 1775700 грн., а оскільки ПП “АНТК” ліквідоване, то дане солідарне зобов'язання припинилося. Таким чином, скаржник вважає, що місцевим господарським судом невірно застосовано ст. 609 Цивільного кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами у справі 10.06.03 укладено кредитний договір, на підставі якого відповідач (позикодавець) надав позичальнику (позивачу) кредит: відкрив кредитну лінію у сумі 350000грн. Для забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором сторони уклали договори застави від 12.06.03 та від 07.09.04. Крім того, для забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором від 10.06.03 відповідач (позичальник) уклав договір поруки і Приватним підприємством «АНТК»від 05.04.05.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.05. по справі №18/185 з позичальника та поручителя стягнуто борг по кредиту. Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.06. по справі №22/6 “б” Приватне підприємство «АНТК»(майновий поручитель) ліквідовано як юридичну особу та виключено з державного реєстру підприємств, установ, організацій України.
Звертаючись з позовом, позивач (позичальник) просить визнати припиненими його зобов'язання перед відповідачем по договорам застави від 12.06.03 та від 07.09.04, які укладені для забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором від 10.06.03 у зв'язку з тим, що юридичну особу майнового поручителя ліквідовано в процедурі банкрутства і, відповідно до положень ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.609 ЦК України, зобов'язання майнового поручителя по сплаті кредиту вважаються погашеними. Тому позивач вважає припиненими правовідносини за договорами застави, які укладені для забезпечення виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором під 10.06.03 №010/01-11/180.1.
Відмовляючи в позові, суд вказав на те, що обов'язки по сплаті кредиту за кредитним договором від 10.06.03. №010/01-11/1801 не виконані, гроші не повернуто ні позичальником, ні майновим поручителем, і відповідно до цього відсутні підстави для того, щоб визнавати припиненими правовідносини за договорами застави.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 28 Закону України “Про заставу” (вимоги якої співвідносяться із вимогами ст. 593 Цивільного кодексу України) визначає випадки припинення застави. Так, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом. Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що ці підстави в даному випадку відсутні.
Обставина, на яку посилається позивач –ліквідація поручителя, не є підставою для припинення зобов'язань позивача, як позичальника та заставодавця, оскільки всилу ст. 609 Цивільного кодексу України (зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи) припинилися лише зобов'язання ліквідованої особи, та зобов'язання інших осіб по відношенню до ліквідованої особи, але не договори застави. Крім того, поручитель не був стороною у договорах застави, а отже, його ліквідація ніяк не впливає на зобов'язання позивача по відношенню до відповідача.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, а тому, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, так як воно ухвалене при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс” залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 13.10.06 у справі № 16/471пн залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко