2/604/419/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :

Головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, посилаючись на те, що згідно умов кредитного договору № ТЕAWAК00270093 від 19 грудня 2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 106117,52 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2012 року. У зв’язку із порушенням відповідачем кредитних зобов’язань виникла заборгованість, яка станом на 15 липня 2013 року складає 243864,78 грн, зокрема: 52438,57 грн – заборгованість за кредитом, 84832,19 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14453,46 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом, 92140,56 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Представник позивача просить стягнути у їх користь вказану суму заборгованості та сплачені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, повторно до суду не з'явився, не повідомивши про причину повторної неявки, заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав, проте подав на адресу суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову, оскільки попередньо вже розглядався спір ПАТ КП «Приватбанк» до нього про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно – належний йому автомобіль НОМЕР_1.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч.4 ст. 169 ЦПК України слід ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:

19 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та Приватбанком укладено кредитний договір ТЕAWAK00270093, згідно якого банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у ТОД АППБ Аваль поточний рахунок на трок до 18 грудня 2012 року включно у вигляді неповновлювальної кредитної лінії у розмірі 70230,00 грн на купівлю автомобіля а також у розмірі 35887,53 грн на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3.,2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,49 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту.

У відповідності до ч. 4 договору при порушенні Позичальником кожного із зобов’язань, передбачених п.п.2.2.2,2.2.3 Договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Відповідач покладені на нього зобов’язання за кредитним договором не виконує належним чином, прострочив сплату щомісячних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед банком, розмір якої станом на 15 липня 2013 року складає 243864,78 грн, зокрема: 52438,57 грн – заборгованість за кредитом, 84832,19 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14453,46 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом, 92140,56 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором ТЕAWAK00270093 від 19 грудня 2005 року загальна заборгованість відповідача перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» станом на 15 липня 2013 року становить 243864,78 грн, чим істотно порушено інтереси позивача.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорюванню чи на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача 243864,78 грн заборгованості за кредитним договором ТЕAWAK00270093 від 19 грудня 2005 року. При цьому суд не бере до уваги доводи, подані у заяві відповідача про те, що до нього уже було прийнято рішення про стягнення заборгованості, оскільки таке твердження не ґрунтується на матеріалах даної цивільної справи, зокрема:

Згідно постанови про розшук майна боржника від 13 червня 2012року оголошено в розшук автомобіль НОМЕР_1.

Крім того, на час розгляду даної цивільної справи, згідно листа №5305/03-35 від 10 жовтня 2013року, виданого ДВС Підволочиського районного управління юстиції, виконавчі листи по справі № 2-356 від 16 жовтня 2010 року перебувають на виконанні. Тобто, станом на час розгляду даної справи - рішення суду від 16 серпня 2010 року про звернення стягнення на заставне майно залишається невиконаним.

Також, згідно ухвали Підволочиського районного суду Тернопільської області про роз’яснення судового рішення від 29 жовтня 2013 року з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме - автомобіль марки ВАЗ 212300, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, шляхом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також надання ПАТ КП «Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

З цього слідує, що згідно рішенням Підволочиського районного суду від 16 серпня 2010 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором предметом спору було звернення стягнення на заставне майно, а тому доводи відповідача є необґрунтованими і суд до уваги їх не бере.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2438,65 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88,212, 213, 215, 224, 226, 228, 233, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 15,526, 527,530, 533, 625, 1049,1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, роз. рахунок № 29092829003111 – для погашення заборгованості) заборгованість за кредитно-заставним договором ТЕAWAK00270093 від 19 грудня 2005 року в сумі 243864 грн (двісті сорок три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 78 копійок та 2438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 65 коп судових витрат (код ЄРДПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО 305299).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Підволочиським районним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя