Справа № 261/6656/13-а
Провадження № 2-а/261/122/13
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 16 грудня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів’євої Я.О., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до ТВО ІДПС роти ДПС ВДАЇ Донецького МЦ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про визнання дій протиправними ,-
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 жовтня 2013 р. інспектор ДПС ВДАІ Донецького РВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП, за порушення вимог п. 14.6.а Правил дорожнього руху. Цього ж дня постановою ТВО ІДПС роти ДПС ВДАЇ Донецького МЦ ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на суму 425 грн. Зазначену постанову позивач вважає незаконною, оскільки Правила дорожнього руху не порушував, а тому просить суд визнати постанову від 25 жовтня 2013 р. протиправною та скасувати.
Крім того, п. 2 даної постанови визначено подвійний розмір штрафу, який належить стягнути з нього у разі несплати штрафу протягом 15 днів. Вважає, що відповідач не мав повноважень, щодо визначення подвійного розміру штрафу , а тому його дії є противоправними.
Також вважає противоправними діє відповідача з приводу здійснення відеофіксації порушення ним Правил дорожнього руху за допомогою не передбачених нормативно - правовими актами технічних засобів.
В судове засідання позивач не з’явився, до суду надійшла його письмова заява, з якої вбачається, що він підтримує позов та просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не сповіщав.
Відповідно до вимог ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2013 року відносно позивача інспектором ТВО ІДПС роти ДПС ВДАІ Донецького молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України. Згідно вказаного протоколу позивач 25 жовтня 2013 р. приблизно о 12 год. 50 хв., керуючи автомобілем Seat Ibiza, реєстраційний № НОМЕР_1, рухаючи по вул. 50 річчя СПСП - вул. Генерала Антонова здійснив обгін на перехресті, чим порушив вимоги п. 14.6.а Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП. (а.с. 7)
Того ж дня, відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с.8).
Відповідно до п.2 даної постанови зазначено, що на підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати позивачем штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання даної постанови органами ДВС стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 825 гривень.
Диспозицією ст. 122 ч.2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, зокрема правил проїзду перехресть.
Згідно п. 14.6 а в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., обгін заборонено на перехресті.
Позивач стверджує, що вимоги п. 14.6 а Правил дорожнього руху не порушував, на перехресті нікого не обганяв.
Зазначені доводи суд приймає до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден із тим, що ним було порушено правила дорожнього руху України.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст. 280 КУпАП України. Так, інспектором ТВО ІДПС роти ДПС ВДАІ Донецького молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 будь-яких доказів вини позивача в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведено.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Разом з цим суд не може погодитися з доводами позивача стосовно того, що інспектор ТВО ІДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МЦ молодший сержант міліції ОСОБА_2 не мав повноважень щодо визначення у постанові подвійного розміру штрафу на підставі ст.308 КоАП України.
З 1 січня 2009 року набрали чинності положення підпункту 67 пункту 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері безпеки дорожнього руху" (№ 586-VI від 24.09.2008) щодо стягнення подвійного розміру штрафу при примусовому виконанні постанови у справі про адміністративне правопорушення (згідно із внесеними змінами відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік зазначених правопорушень).
Зважаючи на вищезазначене, починаючи з 1 січня 2009 року, стягнення штрафу при примусовому виконанні постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється у подвійному розмірі.
За загальними правилами, визначеними статтею 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс), стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Органи, які уповноважені накладати адміністративні стягнення, визначені у главі 17 Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищезазначені положення законодавства, накладення стягнення адміністративних штрафів у подвійному розмірі можливе лише органами (посадовими особами), які винесли постанови про адміністративні правопорушення, після 1 січня 2009 року, а тому суд вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи вищевикладене, виходячи з положень ст. 71 ч.2 КАС, суд вважає, що вина позивача у порушені вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., відповідно й у вчинені адміністративного правопорушення, відповідачем не доведена, в зв’язку з чим суд вважає, що постанову стосовно позивача про притягнення до адміністративної відповідальності винесено з порушенням законодавства та нормативно-правових актів, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.
Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача стосовно визнання дій інспектора ТВО ІДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МЦ молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 противоправними щодо здійснення відеофіксації порушень ПДР за допомогою не передбачених нормативно-правовими актами технічними засобами, оскільки позивачем не доведено, що таке фіксування дійсно мало місце.
На підставі викладеного, керуючись ст. 254, 256 КУпАП, ст. 159-163, 171-2 КАС, суд
П о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТВО ІДПС роти ДПС ВДАЇ Донецького МЦ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про визнання дій протиправними задовольнити частково.
Постанову ТВО ІДПС роти ДПС ВДАЇ Донецького МЦ ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 021694 від 25 жовтня 2013 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на суму 425 грн. визнати протиправною та скасувати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Жупанова