ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 грудня 2006 р.

№ 3/66

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М., Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому за участю представників позивача: касаційну скаргу

судовому засіданні у м. Києві Веклич В.І., Мелещука В.В. та представника відповідача –Карпічева Ю.Г. Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденецький завод мінеральних вод”

на постанову

від 12.09.2006

Львівського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 3/66

господарського суду

Чернівецької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденецький завод мінеральних вод”

до	Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”

про	скасування протоколу ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” № 6/1 від 22.02.2006 про нарахування вартості  недорахованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Буденецький завод мінеральних вод” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” про визнання недійсним рішення комісії Сторожинецького РЕМ ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” від 22.02.2006 про нарахування вартості  недорахованої електричної енергії, оформленого протоколом № 6/1.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 22.05.2006 у справі № 3/66, яка прийнята згідно норм КАС України, позов задоволено. Скасовано протокол № 6/1 від 22.02.2006, яким відповідач прийняв рішення про перерахунок і нарахування позивачу 3483,29 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2006, за тією ж справою, вищезазначена постанова скасована. Провадження у справі припинено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 12.09.2006, а постанову суду першої інстанції від 22.05.2006 змінити в частині застосування норм КАС України на відповідні норми ГПК України та викласти її в такій редакції: “Визнати недійсним рішення комісії Сторожинецького РЕМ ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” від 22.02.2006, оформленого протоколом № 6/1. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 12, 80, 101, 104 ГПК України, ст.ст. 638, 646 ЦК України, пункти 6.40, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що протокол від 22.02.2006 № 6/1 не може бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки не породжує прав та обов`язків для сторін.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, правом особи є її право звернутись за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів безпосередньо до господарського суду, юрисдикція якого, згідно із ст. 124 Конституції України, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно ж до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У цьому ж зв`язку, питання про наявність чи відсутність підстав для розгляду спору у господарському суді не може знаходитись у залежності від обраного позивачем способу захисту своїх інтересів. Тим більше, що апеляційний суд, як це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, і сам дійшов до висновку про те, що спір між сторонами існує і підлягає вирішенню в господарському суді.

Крім того, пунктами 6.40, 6.42 Правил користування електричною енергією передбачена можливість оскарження рішення комісії до суду.

Оскільки апеляційна інстанція справу по суті не переглядала і безпідставно припинила у ній провадження, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для її перегляду в порядку апеляційного провадження.  

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденецький завод мінеральних вод” задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 у справі № 3/66 скасувати.

Справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для її перегляду в апеляційному порядку по суті.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.