Справа № 128/5552/13-ц Провадження № 22-ц/772/4185/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бондаренко О.І.

Категорія: 48Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді - Шемети Т.М.,

суддів: Сопруна В.В., Марчук В.С.,

при секретарі Сніжко О.А.

з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання жінки, що не перебуває у шлюбі, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/5 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 05.11.2013 року та до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, 150 грн. витрат на правову допомогу, а також 229 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що з ОСОБА_2 він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу нетривалий час, всього декілька місяців, що у відповідності до ст. 83 СК України, є підставою для позбавлення її права на утримання, до того ж суд першої інстанції не врахував та не застосував положення ч.4 ст. 84 СК України: він перебуває у важкому матеріальному становищі і не може надавати матеріальну допомогу. Також вказав, що при поданні заяви про визнання позову його було введено в оману, так як він є юридично необізнаною людиною, коштів на отримання юридичної допомоги не має та вважав що аліменти стягуються на утримання дитини, а не позивачки. Крім того, в провадженні Вінницького районного суду перебуває цивільна справа про стягнення аліментів з нього на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини від усіх його заробітків.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_4 подану апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, додавши що на даний час справа про стягнення аліментів на утримання дитини розглянута. ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечила, вважає її безпідставною та просить залишити оскаржуване рішення без змін, підтвердила що дійсно справа про стягнення аліментів на утримання дитини розглянута та рішення набуло законної сили, додала при цьому належним чином завірену копію вказаного рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 01.03.2013 року (а.с.4). Дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, згідно довідки Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 618 від 04.11.2013 року (а.с.5).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 84 цього Кодексу, тобто позивач має право на утримання від відповідача як батька дитини, до досягнення останньою трьох років. При цьому суд врахував, що відповідач по справі є фізично здоровий, інших утриманців немає, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання позивача.

Такий висновок суду є вірним, рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд не врахував положення статті 83 СК України: оскільки вони перебували у шлюбних відносинах нетривалий час, позивач повинна бути позбавлена права на утримання. Таке твердження не заслуговує на увагу, оскільки норми статті 83 СК стосуються саме подружжя, а позивач та відповідач в зареєстрованому шлюбі не перебували. Окрім того, право на утримання, передбачене частиною 2 статті 91 СК України, є виключним правом, пов'язаним лише з наявністю на утриманні спільної дитини, яка не досягла 3-річного віку (ч.2 ст. 84 СК України). Суд вірно врахував матеріальне становище відповідача та відсутність у нього інших утриманців, а додані до апеляційної скарги довідки по-перше, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, по-друге, не свідчать про наявність утриманців у відповідача, тому не впливають на вірність прийнятого рішення.

Доводи відповідача стосовно того, що він є юридично необізнаним, при написанні заяви про визнання позовних вимог його ввели в оману, колегія не приймає до уваги, оскільки заява написана ОСОБА_3 власноручно, подана через канцелярію суду (а.с.10), тому суд першої інстанції вірно врахував таку заяву та ухвалив рішення про задоволення позову, підстав для постановлення ухвали про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову та продовження розгляду у суду не було. Слід зазначити, що невизнання позову, про яке зазначає ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, не звільняє його від обов'язку утримання матері його сина до досягнення дитиною трирічного віку.

Таким чином, розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази, вірно визначився з характером правовідносин, тому на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

-2-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М.Шемета

Судді: В.В.Сопрун

В.С.Марчук