Справа 22а-745/2006 року                 Головуючий 1-ї інстанції: Франчук О.Д.

Категорія 23                      Суддя - доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХВАЛА Іменем України

2006 року    грудня   місяця  14 дня судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                                                    Лисенка П.П.,

суддів:                                    Данилової О. О.,

Кутової Т.З.,

при секретарі:            Негрун І.О.,

за участю:             позивачки     ОСОБА_1,     представників відповідача

Остапенко Л.М. та Міліцина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1, на    постанову      Южноукраїнського   міського   суду    Миколаївської   області    від   4 вересня  2006 року  за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Державної податкової інспекції (ДПІ) ум. Южноукраїнську Миколаївської області

про повернення суми податкового кредиту ВСТАНОВИЛА: В   липні 2006 року    ОСОБА_1  звернулася до суду    з позовною заявою до ДПІ у м. Южноукраїнську  про повернення надмірно сплаченого податку.

В позові зазначено, що в зв'язку з тим, що донька позивачки навчається в вищому учбовому закладі на контрактній основі, вона має право на отримання податкового кредиту. Однак, в такому їй було відмовлено з посиланням на те, що підприємство ЗАТ УМР "ГЕБ", де працює позивачка, хоча і нарахувало податок на її заробітну плату, але до бюджету вказану суму не перерахувало.

Посилаючись на неправомірність такої відмови, позивачка просила зобов'язати ДПІ у м. Южноукраїнську повернути надмірно сплачений податок, а також сплатити 325 грн. штрафу за несвоєчасний розрахунок.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 4 вересня 2006 року позов задоволено частково. На ДПІ у м. Южноукраїнську покладено обов'язок повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений податок з урахуванням Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

В апеляційній скарзі позивачка просить змінити вказане рішення та задовольнити вимоги також і в частині зобов'язання відповідача щодо сплати штрафу за несвоєчасне повернення податку.

Заслухавши доповідь судці, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2, яка навчається на денному відділенні вищого навчального закладу, а саме Київському Національному університеті культури на контрактній основі (а.с. 8). Відповідно до договору вартість оплати за один семестр складає 2500 грн., які позивачкою були сплачені (а.с. 7, 9).

ОСОБА_1 є платником податку, і сума її загального доходу, нарахованого підприємством АОЗТ УМР "ГЕБ" в 2005 році у вигляді заробітної плати, складає 19760 грн. заробітної  плати (а.с. 10, 21).

Суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони, дав належну оцінку і дійшов вірного висновку про те, що позивачка на підставі ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" має право на податковий кредит за наслідком звітного податкового року і   відповідач зобов'язаний   його сплатити.

Також є вірними висновки суду стосовно порядку нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкового кредиту.

За вказаних обставин, суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги та зобов'язав відповідача розрахувати суму податку та повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений податок в зв'язку з правом на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що саме підприємство АОЗТ УМР "ГЕБ" (податковий агент) зобов'язаний повернути податковий кредит позивачці в зв'язку з несвоєчасним повним перерахуванням податків податковому органу, правильно не враховані судом, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до положень п.п. 20.3, 20.3.2 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. Тобто, йдеться про відповідальність податкового агента перед податковим органом, а не перед платником податку. До того ж вказаною нормою передбачено, що платник податку звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Доводи ж апеляційної скарги позивачки про безпідставне не задоволення судом позовних вимог про стягнення штрафу не спростовують зазначені вище висновки суду.

Перевіривши законність та обгрунтованність оскаржуванної постанови, судова колегія вважає, що вона відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 196,198    КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1   - відхилити.

Постанову Южноукраїнського міського суду від 4 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України на протязі одного місяця з дня набрання нею законної сили, тобто з дня проголошення.