Номер провадження № 22-ц/785/6727/13

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Гірняк Л.А., Заїкіна А.П.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Податкової інспекції Київського району м. Одеси про визнання права власності в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2011року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Податкової інспекції (далі ДПІ) Київського району м. Одеси про визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на 29/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2. Позивач та його представник посилались на те, що за його дідом ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, було зареєстровано право власності на вказану частину домоволодіння, та що він фактично прийняв вказану спадщину, оскільки його батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не встиг оформити спадщину після смерті діда - ОСОБА_4.

Представник відповідача участі у розгляді справи не приймав.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 29/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення суду від 07 грудня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечують представники позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд 1-ої інстанції, виходив з того, що позивач своєчасно прийняв спадщину, проте при оформленні спадщини була допущена помилка у визначенні частки позивача, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого діда.

Однак неповно з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що згідно з п. п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.

За вимогами ст.ст. 213 ч.1,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним

і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Вищенаведеними вимогам процесуального закону рішення суду 1-ої інстанції не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що за відомостями КП «Бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_4 з 25 травня 1964 року зареєстровано 29\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2. (а.с.67-68) ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер у зв'язку з чим на належне йому нерухоме майно відкрилася спадщина. (а.с.41) Після його смерті спадщину своєчасно прийняв його син ОСОБА_5, який 14 лютого 1990 року, в порядку ст. 549ч.1 п.2 ЦК України 1963 року, подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.(а.с.59) ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не оформивши своїх спадкових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 помер.(а.с.63) В порядку спадкової трансмісії право на прийняття спадщини на нерухоме майно перейшло до двох спадкоємців померлого ОСОБА_5, а саме до позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_6

06 серпня 1991 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6, як спадкоємцям першої черги після смерті ОСОБА_5, державним нотаріусом державної нотаріальної контори № 1 м. Тольятті Куйбишевської області було видано свідоцтво про право на спадщину по 29\200 частин, (вказано 1\4 частина від 25\50 частин) на кожного, будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_4. (а.с.11) На підставі згаданого свідоцтва 09.10.1991р. за позивачем та ОСОБА_6 було зареєстровано право власності, за кожним, на 29\200 частин спірного будинку.(а.с.67-68) Вказане свідоцтво про право на спадщину у судовому порядку недійсним не визнавалось.

За наявності у позивача дійсного і ніким оспореного (виданого нотаріусом) свідоцтва про право власності на спадщину у вигляді 29\200 частин спірного будинку у суду першої інстанції не було законних підстав для висновку про необхідність ухвалення рішення про визнання за позивачем права власності на 29/100 частин домоволодіння, у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4

По матеріалам справи спадкоємиця ОСОБА_6 залишила заповіт на користь ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_6 належні останній 29\200 частин спірного будинку, у порядку спадкування за заповітом, успадкувала апелянт ОСОБА_3, якій 19.03.1994р. було видано свідоцтво про право на спадщину (а.с.74), і у зв'язку з чим ОСОБА_3 стала правонаступником спадкових прав ОСОБА_6 за заповітом.

Всупереч наявним матеріалам справи, суд 1-ої інстанції на вказану обставину не зважив, і питання щодо необхідності залучення до участі у розгляді справи правонаступника ОСОБА_6, тобто ОСОБА_3, на права та обов'язки якої щодо правильності свідоцтва про право на спадщину спадкодавця впливає рішення суду, не обговорив.

Підстави, з яких державним нотаріусом державної нотаріальної контори № 1 м. Тольятті Куйбишевської області було визначено спадкоємцям частки - по 1\4 частині від 25\50 частин спірного будинку з надвірними спорудами, судом достеменно також з'ясовані не були, копія спадкової справи із нотаріальної контори м. Тольятті Куйбишевської області судом не витребувана і не досліджена.

Можливість збільшення спадкової частки одного із спадкоємців, про що фактично просить позивач, на момент виникнення спадкових правовідносин була передбачена тільки у разі неприйняття або позбавлення спадщини одного із кола спадкоємців тощо, тобто на підставах ст. 554 ЦК України 1963р. Оскільки свідоцтво про право власності на спадщину було видано двом спадкоємцям (ОСОБА_2 і ОСОБА_6 в рівних частках) наявність таких підстав із матеріалів справи не вбачається. У разі зміни частки у спадковому майні позивача ОСОБА_2 зміні підлягає і частка ОСОБА_6

З огляду на існуючі на момент подачі позову повноваження ДПІ Київського району м. Одеси за викладених обставин ДПІ не може вважатися належним представником держави або територіальної громади м. Одеси, а відтак і належним відповідачем у цьому спадковому спорі. Враховуючи кількість спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5, наявність також спадкоємця ОСОБА_6, наявність у останньої правонаступника за заповітом, неможливо вважати, що позов було подано до належного відповідача.

Судом неправильно застосовано ст. ст. 529,549,551 ЦК України 1963 року та не враховано зміст ст. 560 ЦК України 1963р..

Доводи представників позивача про те, що ОСОБА_3 не має родинного зв'язку зі сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не є їх спадкоємцем за законом, а тому рішення суду її прав не стосується, не можуть братися до уваги, оскільки її правонаступництво засноване на праві спадкування за заповітом після смерті спадкоємця за законом ОСОБА_6

Посилання представників позивача на те, що ОСОБА_3 своєю часткою спірного нерухомого майна уже розпорядилася, здійснила його відчуження на користь ОСОБА_7, а остання - на користь ОСОБА_8, не можуть братися до уваги, оскільки спір є спадковим, стосується правильності свідоцтва про право на спадщину, а відтак і наступних правових наслідків у разі його неправильності.

За умови підтвердження наявності помилки у свідоцтві про право на спадщину, виданому спадкоємцям 06.08.1991р. державною нотаріальною конторою № 1 м. Тольятті Куйбишевської області, щодо розміру успадкованого майна ( на що посилається ОСОБА_2 та його представники), позивач не позбавлений можливості захищати свої права іншим шляхом та до належного відповідача.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду 1-ої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

На підставі ст.88 ЦПК України у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги судові витрати (а.с.88), що сплачуються при подачі апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Податкової інспекції Київського району м. Одеси про визнання права власності в порядку спадкування повністю відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 (прож. АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 ( прож. в. АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) судовий збір у сумі 57 грн. 36 коп. та в дохід держави судовий збір у сумі 57 грн. 34 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Л.А. Гірняк А.П. Заїкін