ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2013 рокуСправа №827/2702/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми недоплаченої оплати праці в розмірі 4 970,00 грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми недоплаченої оплати праці в розмірі 4 970,00 грн. Вказує, що оплата праці позивача здійснюється на підставі наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499, відповідно до якого позивачу виплачується посадовий оклад, а також доплати, надбавки та заохочувальні виплати. Але розмір посадового окладу позивача складає 650,00 грн. У зв'язку з чим позивач вважає, що він має право відповідно до державних гарантій на оплату своєї праці в сумі 1 147,00 грн. в місяць та має право на звернення до суду з позовом про стягнення недоотриманих за 10 місяців 2013 року сум в розмірі 4 970,00 грн. без обмеження строком
Просить визнати бездіяльність протиправною, зобов'язати вчинити певні дії та стягнути суму недоплаченої оплати праці в розмірі 4 970,00 грн..
Ухвалою від 05 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 05 листопада 2013 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити (а.с.30).
Представник відповідача до початку судового засіданні надав заяву про розгляд справи в поряду письмового провадження (а.с.37.
В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступне: Наказом Управління МВС України в м. Севастополі № 117 о/с від 05.09.2009 року ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора патрульної служби 1-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби УМВС України в м. Севастополі, встановлено посадовий оклад у розмірі 580 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, зарахувавши в кадри МВС України зі спеціальним званням «рядовий міліції» (а.с.34).
Наказом Управління МВС України в м. Севастополі № 20 о/с від 18.02.2011 року молодший сержант міліції ОСОБА_1 призначений на посаду помічника оперативного чергового чергової частини штабу Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі з 18.02.2011 року, увільнивши від посади інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби УМВС України в м. Севастополі, встановивши посадовий оклад у розмірі 620,00 грн., встановивши надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (а.с.35).
Наказом Управління МВС України в м. Севастополі № 84 о/с дск, молодшому сержанту ОСОБА_1 присвоєно чергове звання сержант міліції (а.с.36).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII «Про державну службу». Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», Закону України від 2 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 травня 1991 року.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565) форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Інструкції про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Інструкції, ця Інструкція розроблена відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року N 3720-XII "Про затвердження Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України", постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року N 414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", від 11 серпня 1995 року N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", від 20 січня 1997 року N 30 "Про допомогу на поховання", від 17 липня 2003 року N 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", від 07 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 03 січня 2013 року N 2 "Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць".
Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 Інструкції, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.
Згідно з п.п. 1.6 п. 1 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу виплачуються оклади за спеціальними званнями в розмірах, затверджених додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", крім курсантів вищих навчальних закладів МВС, прийнятих на навчання з числа цивільних осіб.
Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу, яким спеціальне звання присвоєно одночасно з прийняттям на службу, оклади за спеціальними званнями виплачуються з дня призначення на посаду.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції, у разі присвоєння спеціального звання під час проходження служби в органах внутрішніх справ оклад за спеціальним званням особі рядового чи начальницького складу виплачується з дня, указаного в наказі про присвоєння відповідного спеціального звання, а в разі, якщо дата не вказується, - з дня підписання цього наказу.
Щодо посилань позивача на те, що при виплаті йому заробітної плати на нього розповсюджуються норми Кодексу законів про працю України суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на публічній службі та знаходиться у званні сержанту міліції та відповідно до Інструкції про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 отримує саме грошове забезпечення. Отже, позивач здійснює підміну поняття «грошове забезпечення» на поняття «заробітна плата».
З урахуванням вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що відповідач при проведенні нарахуванні грошового забезпечення позивача діяв на підставі, у межах повноважень так у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням принципу рівності перед законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак