ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 821/3726/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні позивача ОСОБА_2 про знесення будівлі,-

встановив:

27 вересня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі - позивач, Інспекція ДАБК) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2) з позовними вимогами про знесення будівлі, а саме: літньої кухні та сараю, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Позивачем 04 грудня 2013 року подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд постановити рішення про знесення літньої кухні, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи позов Інспекція ДАБК зазначає, що позаплановою перевіркою дотримання вимог містобудівного законодавства виявлено проведення ОСОБА_1 будівельних робіт без оформлення права на виконання будівельних робіт. В ході проведення перевірки встановлено не виконання відповідачем вимог припису про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності №49 від 11 грудня 2012 року, який необхідно було виконати до 10 червня 2013 року. Експлуатація самовільно збудованої літньої кухні порушує ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі - Закон N 3038-VI). Знесення самовільного будівництва за рішенням суду передбачає ст.38 Закону N 3038-VI та ст.376 Цивільного кодексу України. Інспекція, керуючись нормами Закону N 3038-VI та Закону України «Про архітектурну діяльність», просить суд постановити рішення про знесення літньої кухні громадянки ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач в судове засідання не прибула, але 10 грудня 2013 року надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі. 14 жовтня 2013 року відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, в яких посилається на ті обставини, що Генічеський районний суд Херсонської області своїм рішенням по справі №2-42/05 від 08 лютого 2005 року відмовив Генічеській міській раді в задоволенні позову про знесення самовільно збудованих будівель ОСОБА_1, рішення суду вступило в законну силу. Генічеський районний суд Херсонської області своїм рішенням по справі №2107/2102/2012 від 31 липня 2012 року відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позову до Генічеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії (знесення самовільно збудованих будівель АДРЕСА_1). Рішення суду вступило в законну силу. Верховна Рада України Законом від 20 листопада 2012 року №5496-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» продовжила строк узаконення приватних будівель до 31 грудня 2013 року. Генічеська міська рада рішенням від 17 травня 2012 року визнала таким, що втратив чинність пункт 1.1 рішення міської ради від 21 жовтня 2003 року №360 «Про знесення самовільно збудованих господарських будівель по АДРЕСА_1». ОСОБА_1 наголошує, що має можливість та час для узаконення спірних господарських будівель та просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, але 09 грудня 2013 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позов інспекції ДАБК підтримує в повному обсязі. Самочинне будівництво порушує права третьої особи, як власника будинку гарантовані ст.41 Конституції України. Відповідач здійснила будівництво спірних об'єктів без проектної документації, їх перебудова не можлива, єдиним способом захисту прав є застосування ст.376 ЦК України. ОСОБА_2 звертався до Генічеської міської ради про приведення земельної ділянки в стан, передбачений рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 11 липня 1997 року. Права третьої особи не відновлені.

Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038, згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) за зверненням ОСОБА_2 від 01.08.2013 року та від 26.07.2013 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, належних ОСОБА_1

За результатами перевірки головним державним інспектором Північно-Східного інспекційного відділу Солошенко О.А. складено акт від 16.08.2013 року (а.с.8).

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ст.34 Закону N 3038-VI, Порядку виконання будівельних робіт (затверджений постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №466), а саме: здійснюється експлуатація самовільно збудованої господарської будівлі: літньої кухні без будівельної документації. Додатком до акту є шість фотографій зазначеного об'єкта. Відповідач від підпису акту відмовилась, пояснень не надала.

На підставі акту перевірки позивачем відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №49/13 від 16 серпня 2013 року, відповідальність за встановлене порушення передбачена ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вирішення спору по суті, суд виходить із наступного.

Приписом від 11.12.2012 року № 49 встановлено, що без будь-яких документів дозвільного характеру збудовано літню кухню по АДРЕСА_1 та зобов`язано відповідача в строк до 10.06.2013 року привести будівельну документацію у відповідність до нормативно-правових актів.

16.08.2013 року позивачем проведено позапланову перевірку щодо виконання відповідачем припису від 11.12.2013 року, якою встановлено, що вказаний припис відповідачем не виконано.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» постанови Верховного Суду України від 11.02.2009 року даний спір є публічно правовим.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038 (далі - Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 1 Порядку, зокрема, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 квітня 2011 р. N 466 затвердив Порядок виконання будівельних робіт (далі - Порядок №466).

Пунктом 1 Порядку №466 встановлено, що «цей Порядок визначає процедуру виконання будівельних робіт».

Виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації забороняється (п.16 Порядку №466).

Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (п.18 Порядку №466).

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (п.30 Порядку №466).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038, замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Як передбачає ст.38 Закону №3038-VІ, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"

Згідно з статті 41 Закону № 3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, в тому числі, мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом, припис від 11.12.2012 року № 49, яким запропоновано усунути порушення вищезазначених нормативно-правових актів відповідачем не виконано, дозвільні документи на будівництво господарської будівлі-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1 відсутні, що також не заперечувалось відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач в обґрунтування своєї позиції надав рішення Генічеського районного суду Херсонської області (далі - Генічеський райсуд), які набрали законної сили. Так, Генічеський райсуд своїм рішенням від 08 лютого 2005 року в справі №2-42/05 відмовив в задоволенні позову виконкому Генічеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованих будівель.

В матеріалах справи наявний акт державного виконавця від 22 квітня 2008 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 …«знесла пристройку розміром 5,4 на 2,5 м.,а пристройка розміром 1,4 на 3,1 м. (сарай) знесена 14 вересня 2007 року.»

Генічеський райсуд своїм рішенням від 31 липня 2012 року в справі №2107/2102/2012 (залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012) відмовив ОСОБА_2 до Генічеської міської ради про зобов'язання виконати рішення № 360 від 21.10.2003 року «Про знесення самовільно збудованих господарських будівель» в частині знесення самовільно збудованої ОСОБА_1 двоповерхової літньої кухні літ. «М» за адресою АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили.

Генічеська міська рада своїм рішенням №180 від 17 травня 2012 року «Про розгляд заяви ОСОБА_2 від 24 квітня 2012 року №191 щодо виконання пункту 1.1.рішення виконкому Генічеської міської ради від 21 жовтня 2003 року №360 «Про знесення самовільно збудованих господарських будівель АДРЕСА_1 Херсонської області» вирішила: «визнати таким що втратив чинність пункт 1.1.рішення виконкому Генічеської міської ради від 21 жовтня 2003 року №360 «Про знесення самовільно збудованих господарських будівель АДРЕСА_1 Херсонської області».

Пункт 9 розділу 5 «Прикінцеві положення» Закону №3038-VІ передбачає, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 від 21.11.2013 року на ім'я начальника Інспекції ДАБК про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Позивач листом від 03.12.2013 року за вих. ХС № 210133370036 повернув декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки, ОСОБА_1 невірно заповнено дану декларацію та не надано документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, технічний паспорт та ін.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для виконання вимог припису Інспекції ДАБК від 11.12.2012 року для приведення будівельної документації у відповідність до нормативно-правових актів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що у неї ще достатньо часу для приведення будівельної документації у відповідність, оскільки, ст. 38 Закону України №3038-VІ, передбачено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 КАС України, передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 128, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні позивача ОСОБА_2 про знесення будівлі - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) знести самовільно збудовану господарську будівлю (літню кухню) за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 6.1.