АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/13193/13 Головуючий в 1 інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рейнарт І.М.
при секретарі Онищенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ПрАТ «Український Страховий Дім» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що 23 серпня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено договір №4270 про відкриття фізичній особі карткового рахунку «Арсенал» для платіжної картки та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетовою схемою, згідно з яким банк відкрив Спадкодавцю картковий рахунок і відновлювальну кредитну лінію, а ОСОБА_3 зобов'язався його повертати та погашати проценти за користування ним.
01 червня 2009 року між банком та ПрАТ «Українськиій Страховий Дім» було укладено договір №113 добровільного страхування кредитного портфелю, предметом якого є майнові інтереси банку, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням позичальниками банку своїх зобов'язань за кредитними угодами.
Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором внаслідок його смерті, банк звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі якої був складений страховий акт та виплачено суму 19054,40 гривень.
Позивач, як особа, що замінила кредитора у зобов'язанні, звертається до спадкоємця померлого боржника з вимогами про стягнення заборгованості останнього.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року в задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись з таким та рішенням суду, представник ПрАТ «Український Страховий Дім» подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В скарзі посилався на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення було прийнято при неповному з'ясуванні, недоведеності обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення. Зазначив, що судом не було враховано , що ОСОБА_1 протягом встановленого чинним законодавством строку від прийняття спадщини не відмовилась. Оскільки відповідач не скористалась правом відмови від спадщини, то згідно статті 1268 Цивільного кодексу України повинна нести відповідальність, як спадкоємець, що прийняв спадщину, незалежно від строку подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання апеляційного суду 16.12.2013 року представник позивача не з`явився, просив розглядати справу у їх відсутності, в попередніх судових засіданнях доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідачка до апеляційного суду жодного разу не з`являлась, повідомлялась про розгляд справи за місцем своєї реєстрації, проте поштову кореспонденцію не отримувала.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статей 1268, 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини у відповідності до п. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Судом встановлено, що на підставі укладеного 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 договору, останньому було надано відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 22300 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 26% річних на суму середньомісячного залишку коштів, (а.с. 9-23).
Майнові інтереси банку, які випливають із зазначеного договору, були застраховані в ПрАТ «Український Страховий Дім» на підставі договору страхування кредитного портфелю №113 від 01.06.2009 р.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, і його заборгованість перед банком станом на день його смерті становила 19054,40 гривень.
У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за договором банк звернувся до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, і така заява була задоволена, сума в розмірі 19054,40 гривень була перерахована банку.
З листа першої Київскої Державної нотаріальної контори № 824/02-14 від 08 лютого 2013 року слідує, що спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки ПАТ «Київенерго» в Апараті управління ПАТ «Київенерго» було задепоновано заробітну плату (компенсацію за відпустку) колишнього працівника ОСОБА_3 сумою 2285 грн. 53 коп., згідно відповіді на запит нотаріуса, ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомив, що у ОСОБА_3 наявні грошові вклади в наступних розмірах: 0 грн. 75 коп., 3 грн. 84 коп. та 7518 грн. 00 коп. (а.с. 85-86).
Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідачка повідомляла позивача про відкриття спадщини.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що відповідачка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, так як вона не подала заяву про її прийняття в строки визначені ст. 1270 ЦК України.
Колегія суддів з таким висновком погоджується так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам Закону.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідач по справі була дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим 14 липня 1973 року (а.с. 77), тобто є спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до довідки виданої Начальником ВСП 17 червня 2011 року (а.с. 78) ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 09.06.1995 року до 17.08.2010року , вибув на адресу АДРЕСА_2.
На підставі фактів зазначених в даній довідці суд встановив, що на момент своєї смерті , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 року , ОСОБА_3 не проживав по АДРЕСА_1 а тому відсутні підстави вважати, що відповідачка, яка постійно проживала за вказаною адресою, що вбачається з копії її паспорту, прийняла спадщину в порядку визначеному ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Оскільки заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 подала з попуском шестимісячного строку визначеного ст. 1270 ЦК України, суд дійшов правильного висновку, що вона не може відповідати за зобов`язаннями особи, спадщину після смерті, якої не прийняла в установленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовилась від спадщини, а тому зобов`язана нести відповідальність за борги спадкодавця, колегія суддів не приймає, тому, що як вже було зазначено вище та встановлено судом відповідачка на момент смерті спадкодавця постійно з ним не проживала, а тому відповідно, прийняти спадщину могла лише, шляхом подачі заяви в строк передбачений ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до відповіді Першої Київської державної нотаріальної контори, відповідачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та роз`яснено її право звернутись до суду з заявою для визначення додаткового строку.
Оскільки позивачем не надано суду докази , що відповідачка з такою заявою зверталась, та вона була задоволена, підстави для задоволення апеляційної скарги та позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» відхилити.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року, залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: