17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Качана В.Я.
Суддів: Побірченко Т.І., Панченка М.М.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Першої Київської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, -
встановила:
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Першої Київської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на те, що після смерті діда позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина у вигляді 55/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, оскільки його батько ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4. 24.01.1991 року він подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину йому не було видано, оскільки інший спадкоємець першої черги - син померлого, відповідач ОСОБА_3 на виклик до нотаріуса не з'явився. Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 від 09.01.2003 року видано незаконно, оскільки заява про прийняття спадщина за заповітом подана відповідачем ОСОБА_3 з пропуском встановленого строку, який судом не продовжувався. Підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом були відсутні при наявності іншого спадкоємця, який у встановлений строк звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Справа № 761/17705/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15784/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Гриньковська Н.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 27.07.1990 року, після чого відкрилася спадщина у вигляді 55/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на підставі договору про право забудови і безстрокове користування земельною ділянкою.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_1 та син померлого ОСОБА_4 ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_2, тобто ще до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4
Із заповіту від 13.04.1977 року, посвідченого Третьою Київською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-1459, вбачається, що ОСОБА_4 розпорядився своїм майном на користь відповідача ОСОБА_3
24.01.1991 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 проживав із померлим батьком ОСОБА_4, зареєстрований та проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 524, 529 ЦК УРСР (який діяв на момент відкриття спадщини) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо
на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був
би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 як онук спадкоємця, не може бути спадкоємцем першої черги за законом, оскільки спадкоємство за законом в даному випадку змінено заповітом ОСОБА_4, що передбачено вимогами ЦК УРСР, який діяв на момент відкриття спадщини.
Колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після батька ОСОБА_4 протягом шести місяців.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 не пропустив строк прийняття спадщини, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видано нотаріусом обґрунтовано, тому підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори серії ВАС № 741007 на ім'я ОСОБА_3 на 55/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, зобов'язання Першої Київської державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану частину будинку на ім'я ОСОБА_1 є безпідставними, належним чином не доведеними та спростованими доводами відповідача.
За таких обставин, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам та доказам по справі, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Першої Київської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: