ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 38400/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 04.10.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про нарахування і виплату підвищення до пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

16.06.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (надалі - відповідач, пенсійний орган); зобов'язати нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за 2007-2010рр. та за 5 місяців 2011р., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою суду від 20.06.2011р. заявлений позов у частині вимог за період з 01.01.2007р. до 15.12.2010р. залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 04.10.2011р. позов задоволено, визнано протиправними дії пенсійного органу; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 16.12.2010р. по 22.07.2011р., на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; постанову суду допущено до негайного виконання; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заявленого позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Також наведеним Законом передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Безспірно встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) останній має право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Відповідно до ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право КМ України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, тому її дія не поширюється на спірні відносини.

За таких умов виплата спірного підвищення за вищевказаний період повинна здійснюватися в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік» нарахування та виплата у 2011 році позивачу підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та делеговано КМ України визначення порядку та розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни. Постановою КМ України від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., обмежено виплату спірного підвищення до пенсії дітям війни.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягають задоволенню за період з 16.12.2010р. до 31.05.2011р. включно з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Разом з тим, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог і додатково задоволив позовні вимоги, за період з 01.06.2011р. по 22.07.2011р., при цьому, з порушенням вимог ч. 2 ст.11 КАС України, не зазначив у винесеному рішенні причин необхідності виходу за межі позовних вимог.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів пенсійному органу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог; також суд першої інстанції не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування пенсійного органу, а тому покликання останнього на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України є безпідставними.

Покликання апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова задоволити частково.

Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 04.10.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16.12.2010р. до 31.05.2011р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16.12.2010р. до 31.05.2011р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М. Шавель

Судді: М.В. Костів

Н.В. Савицька