справа № 760/21303/13к

провадження № 1кп/760/763/13

УХВАЛА

іменем України

16.12.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Уздемира А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в ході відкритого судового засідання в залі суду в м. Києві за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 12013110090010282, відносно

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимий 17.10.2012 Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 69 КК України на шість місяців арешту; звільнений 11.06.2013 по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, надійшло до суду з обвинувальним актом з прокуратури Солом'янського району м. Києва 02.10.2013.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обрано у вигляді тримання під вартою, який останньою ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.10.2013 залишено без зміни і продовжено до 19.12.2013 включно.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України в судовому засіданні на обговорення поставлено питання про доцільність продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Висловлюючи свою думку, прокурор зазначив про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченого, оскільки підстави для застосування до останнього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Обвинувачений заперечив проти продовження строків його тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Керуючись вимогами зазначеної вище статті, враховуючи, що 19.12.2013 спливає двомісячний строк з дня продовження дії існуючого запобіжного заходу, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 19.02.2014 включно.

Обвинуваченим ОСОБА_1 не доведено, що на даний час відсутні/відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а отже і те, що існує доцільність зміни обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, а тому у суду відсутні підстави для обрання останньому міри запобіжного заходу, не пов'язаної з триманням під вартою.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13, продовживши строк цього запобіжного заходу до 19 лютого 2014 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя