КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19251/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2013 року у справі за адміністративним позовом Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», треті особи Приватне підприємство «Колос Кировоградщини - 2009», Приватне підприємство «Агрорегіон Трейд - 7» про стягнення в дохід держави коштів одержаних за договором у розмірі 17 970 736, 80 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року Окружна державна податкова служба - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», треті особи Приватне підприємство «Колос Кировоградщини - 2009», Приватне підприємство «Агрорегіон Трейд - 7», в якому просили суд стягнути в дохід держави кошти одержаних за договором у розмірі 17 970 736, 80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 року та прийняти нову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградський області підполковника податкової міліції А.А. Потоцького «Про призначення позапланової перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» від 27.05.2011р. було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агрорегіон Трейд -7», ПП «Електропроммаш» та ПП «Колос Кіровоградщини-2009» за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р.

Так, слідчим відділом ПМ ДПА у Кіровоградській області проводиться досудове слідство по кримінальній справі №57-481 по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України за фактом фіктивного підприємництва за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, яке виражається в створенні суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності як ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Протосс» з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі з умисного ухилення від сплати податків діючих суб'єктів господарювання, одним із яких є ТОВ «Агрохолдинг 2009», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до матеріалів справи, печатки ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ПП «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш», первинна документація вказаних підприємств та ПП «Протосс», а також інших підконтрольних вищевказаним особам підприємств вилучені 21.04.2011р. на паперових та електронних носіях інформації (флешах, системному блоці, ноутбуці) в ході проведених обшуків в використовуваному ОСОБА_5, автомобілі, із використовуваного ОСОБА_6, автомобіля, а також в використовуваному вище переліченими особами офісному приміщенні за адресою м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе 7, оф. 321.

Згідно показів допитаних по справі ОСОБА_7, який рахувався засновником та директором ПП «Електропроммаш», ОСОБА_8, який рахувався засновником та директором ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ОСОБА_9, яка рахувалась засновником та директором ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ОСОБА_10, який рахувався засновником та директором ПП «Протосс», встановлено, що вказані суб'єкти господарювання були ними зареєстровані без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання чи за погодженням з ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, до діяльності вказаних підприємств не причетні, договірні та первинні документи щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не виписували і фінансово-господарських операцій з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не здійснювали. За зазначеними в реєстраційних документах юридичними адресами вказані підприємства не знаходились.

Інформація про наявність основних засобів, нематеріальних активів відсутня. За наявною інформацією у ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Протосс» трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні.

При відслідкуванні в ході досудового слідства діяльності вище перелічених, пов'язаних між собою в товарно-грошових потоках підприємств, відповідно до вилучених по справі документів, банківських роздруківок по рахунках та аналізу 5 додатків податкових декларацій з ПДВ, встановлено, що ряд зареєстрованих по м. Кіровограду, Кіровоградській області та інших регіонах України здійснювали формування свого податкового кредиту за рахунок відображення в звітності операцій з придбання товарів (робіт послуг) від суб'єктів фіктивного підприємництва ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Протосс», тобто виступили вигодонабувачами - суб'єктами господарювання (платник ПДВ) - отримувачі товарів, що здійснюють господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (у тому числі по ланцюгу поставки товару), діяльність яких спрямовано на отримання податкової вигоди.

В свою чергу підприємства ПП «Електропроммаш», ПП „Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд-7» та ПП «Протосс» по взаємовідносинах з реально діючими, зареєстрованими по Кіровоградській області та інших регіонах України суб'єктами господарювання є вигодоформуючими суб'єктами (податковими ямами) тобто - суб'єктами господарювання, які значаться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формують податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), в т.ч. шляхом зменшення об'єкта оподаткування за рахунок проведення нікчемних та безтоварних операцій.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що фінансово-господарська діяльність відповідача здійснювалась поза межами правового поля, а фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - без наміру створення правових наслідків, а тому договори укладені без наміру реального настання правових наслідків, які обумовлені ним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2011 року ДПІІ «Сантрейд» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків) щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2011 року № 0000394040 та від 19 вересня 2011 року № 0000724040, а також скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.112.2012 року апеляційну скаргу Окружної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків задоволено, Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року скасовано та в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» відмовлено.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова служба вправі подавати позови про визнання договорів недійсними.

Проте, позиція Верховного Суду України з цього питання є такою, що органи державної податкової служби втратили право звертатися з позовами про визнання недійсними будь-яких правочинів. Зокрема, як зазначив Верховний Суд України, позовні вимоги, пред'явлені органами державної податкової служби на підставі статей 207, 208 ГКУ, про визнання недійсними договорів, укладених після 01 квітня 2004 року, судовому розгляду не підлягають, а провадження у справі належить закривати на підставі частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідно до статті 228 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним у суді не вимагається (постанова Верховного Суду України №07/79 від 26 червня 06 2007 року та постанова Верховного Суду України №08/31 від 04 березня 2008 року).

Разом з тим, з позиції Верховного суду України випливає, що втрата органами державної податкової служби права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів, не позбавляє їх права звертатися до суду із позовними вимогами щодо застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ, які підлягають розгляду і вирішуються по суті (постанова СПуАС ВСУ №07/99 від 25 вересня 2007 року, пункт 4 оглядового листа ВАСУ від 06 липня 2009 року №982/13/13-09). В цьому аспекті слід вважати, що застосування приписів статті 208 ГК України можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У відповідності до частини 2 «Нарахування податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість посиланнями на нікчемність правочинів за наслідками яких сформовано податковий кредит» Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2010 року, податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним правочину. Натомість орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням частини першої статті 208 Господарського кодексу України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки про нікчемність і таким чином тлумачення змісту правочинів можуть бути зроблені органами державної податкової служби самостійно під час проведення перевірок платника податків, без додаткового звернення в суди із відповідними позовами, обґрунтованість яких підлягає перевірці судом під час розгляду справи про застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ або під час оскарження повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання платнику податків за результатами такої перевірки.

Порядок дій органів ДПС при визнанні нікчемності правочинів регламентується та роз'яснюється наказами ДПА України від 22 лютого 2008 року №106 «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби» та наказом від 18 квітня 2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», Методичними рекомендаціями органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведеними до регіональних ДПА Листом від 03 лютого 2009 року №2010/7/10-1017/256.

Метою застосування вищезазначених Методичних рекомендацій є формування належної доказової бази у справах про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, як засіб протидії застосуванню схем ухилення від оподаткування недобросовісними платниками, а також необхідність дослідження документообігу (аналіз усіх документів, де відображаються господарські операції), форм здійснення розрахунків, товарного потоку (дослідження фактичного руху товарів від товаровиробника по ланцюгу постачання до кінцевого споживача) для виявлення ознак нікчемності правочину.

Оскільки дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, то й аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податками на додану вартість в розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів зазначає, що орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням частини першої статті 208 Господарського кодексу України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивач визначив платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, що розглядались у справі № 2а-18386/11/2670, а тому у позивача не булу законних підстав для звернення до суду із позов про стягнення в дохід держави кошти одержаних за договором у розмірі 17 970 736, 80 грн.

Підсумовуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2013 року - скасувати.

Постановити нову, якою в задоволені адміністративного позову Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», треті особи Приватне підприємство «Колос Кировоградщини -2009», Приватне підприємство «Агрорегіон Трейд - 7» про стягнення в дохід держави коштів одержаних за договором у розмірі 17 970 736, 80 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 03.12.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.