Справа № 2214/2542/2012
Провадження № 1/682/9/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.11.2013 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Мацюка Ю.І.,
при секретарі Захарчук С.П.,
з участю прокурора Роговського Р.І.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Потсдам, Німеччина, жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого:
- вироком Славутського міського суду від 06 березня 2002 року за ст.185 ч.2 КК України у виді 240 годин громадських робіт;
- вироком Славутського міського суду від 29 серпня 2002 року за ст.ст.185 ч.3, 71, 72 КК України до 3 років 22 днів позбавлення волі, звільнився 09 липня 2005 року по відбуттю строку покарання;
- вироком Славутського міськрайонного суду від 20 серпня 2009 року за ст.164 ч.1КК України до одного року обмеження волі, звільненого умовно-достроково постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2010 року з невідбутим строком 4 місяці 22 дні;
- вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2011 року за ст.263 ч.2 КК України у виді 240 годин громадських робіт. 20 лютого 2012 року знятого з обліку КВІ в зв'язку із відбуттям громадських робіт;
відданого до суду за ч.2 ст. 164 КК України, -
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_2 маючи непогашену судимість за злісне ухилення від сплати аліментів на двох дітей, проживаючи в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, з травня 2010 року по 13 червня 2012 року, вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, коштів на утримання дітей у формі бездіяльності, яка фактично унеможливила виконання обов'язку сплачувати аліменти.
Злочин вчинено за наступних обставин.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 3 жовтня 2006 року стягнено з підсудного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття.
На підставі рішення суду, що набрало законної сили, Славутським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 2-1332, від 14 жовтня 2006 року. За вказаним виконавчим листом з підсудного ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2006 року і до досягнення дітьми повноліття.
Підсудний ОСОБА_2, являючись особою, раніше судимою за ч.1 ст. 164 КК України, 30 квітня 2010 року звільнившись з місця відбування покарання у виді обмеження волі, умовно достроково, на чотири місяці 22 дні, на шлях виправлення не став.
Являючись працездатною особою, усвідомлюючи необхідність сплати аліментів, не реагував на попередження відділу державної виконавчої служби про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду про сплату аліментів, систематично маючи роботу у літній період 2010 року на пилорамі у підприємця ОСОБА_6, щоденні заробітки на місцевому ринку протягом осені 2010 року, зими, весни та літа 2011-2012 років, місця роботи та отримані кошти від сплати аліментів приховував, умисно не повідомляв про зміни місць роботи державну виконавчу службу.
Умисним ухиленням від сплати аліментів підсудний ОСОБА_2 за період з травня 2010 року по 13 червня 2012 року потерпілій ОСОБА_3 заподіяв збитки в розмірі 12213 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей особою, раніше судимою за умисне ухилення від сплати аліментів, визнав повністю.
За даними показань підсудного ОСОБА_2 слідує підтвердження факту усвідомлення ним обов'язку виконання рішення Славутського міськрайонного суду від 3 жовтня 2006 року про сплату на користь ОСОБА_3 утримання на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття.
Підсудний ОСОБА_2 також підтвердив факт усвідомлення наявності на виконанні у державній виконавчій службі виконавчого листа № 2-1332 від 14 жовтня 2006 року, виданого на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Звільнившись з місця обмеження волі, ухиляючись від сплати аліментів підсудний ОСОБА_2 умисно влаштувався робітником пилорами до приватного підприємця ОСОБА_6 З метою приховування від сплати аліментів на користь потерпілої отриманих коштів, підсудний показав, що умисно не повідомляв ДВС про працевлаштування та отримання заробітної плати протягом літа 2010 року. Отриману заробітну плату підсудний, приховуючи від сплати аліментів, витрачав на свої потреби.
Після звільнення з роботи з пилорами підсудний ОСОБА_2 систематично виходив на роботу на Славутський міський ринок, де виконував роботу вантажника маючи щоденний заробіток протягом часу до 13 червня 2012 року. Отриману заробітну плату підсудний приховував від сплати аліментів. Пояснити детальніше про час, та конкретних осіб, у яких мав роботу та заробітки, підсудний ОСОБА_2 не може.
Крім зізнання вину підсудного ОСОБА_2 у судовому засіданні підтверджено даними показань свідка ОСОБА_7, який протягом 2010-2012 років виконував рішення суду про стягнення аліментів. Зокрема, свідок підтвердив у суді, що систематично викликав підсудного, офіційно, письмово попереджав про необхідність виконання рішення суду про стягнення аліментів та про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Між тим, підсудний ОСОБА_2, обіцяючи виконувати рішення суду, фактично робив усе, щоб ухилитися від сплати аліментів. З метою ухилення від сплати аліментів підсудний постійно приховував свої місця роботи. В разі виявлення працевлаштування підсудний переходив на іншу роботу. З 2010 року жодного платежу по аліментах не здійснив.
Об'єктивно вину підсудного ОСОБА_2 підтверджено:
даними виконавчого листа № 2-1332/2006 від 14 жовтня 2006 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, з якого слідує підтвердження факту набрання рішенням суду законної сили в частині покладення обов'язку на підсудного ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_3, та із запису в розділі «Відмітка … про відрахування із заробітку» слідує підтвердження про відсутність будь яких відрахувань аліментів з 1 травня 2010 року;
довідкою про розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, з якої слідує підтвердження факту ухилення від сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_3 за період з 1 травня 2010 року по 13 червня 2012 року із загальною заборгованістю за вказаний період в сумі 12213 гривень;
заявою ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за несплату аліментів, з якої слідує підтвердження факту неотримання аліментів потерпілою за період з 1 травня 2010 року по 13 червня 2012 року;
попередженнями державного виконавця про відповідальність за ухилення від сплати аліментів, з яких слідує підтвердження фактів численних офіційних попереджень та застережень про покладення обов'язку на підсудного сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_3;
свідоцтвами про народження дітей, з яких слідує підтвердження факту наявності у підсудного ОСОБА_2 двох дітей - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7;
довідкою центру зайнятості про те, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває, допомоги по безробіттю не отримує, з якого слідує підтвердження факту умисного небажання підсудного офіційно працевлаштуватися для забезпечення можливості виконання ним аліментних зобов'язань.
Зібрані докази, показання підсудного ОСОБА_2, свідка ОСОБА_7, дані виконавчого листа та офіційні розрахунки заборгованості по аліментах узгоджуються між собою та повністю доводять вину підсудного у вчиненні особою, раніше судимою за ухилення від сплати аліментів, умисного злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, коштів на утримання дітей, за що підсудний повинен нести кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 164 КК України.
Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд враховує каяття.
Обтяжуючих покарання підсудного обставин у справі не встановлено.
Обвинуваченням інкриміновано у вину підсудному як обтяжуючу обставину - вчинення злочину щодо неповнолітньої дитини, що фактично являється диспозицією статті закону, за яким підсудний притягується до кримінальної відповідальності і додаткове врахування такої обставини не обґрунтоване на законі, перелік обтяжуючих обставин у ст. 67 КК України є вичерпним. За таких обставин, суд визнав таку обтяжуючу обставину необхідним виключити з обвинувачення.
Підсудний ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, що суд враховує в сукупності з конкретними обставинами справи, розміром заподіяної шкоди, ставленням до вчиненого, поведінкою у суді, позицією прокурора, які у сукупності дають підстави для застосування покарання у виді обмеження волі.
Враховуючи дані про судимості підсудного ОСОБА_2, розмір заподіяної шкоди, суд не знайшов підстав для застосування ст. 75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 321-341, 328 КПК України ( в редакції 1960 року), суд,
Засудив :
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 164 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 2 роки обмеження волі.
На вирок може бути подана апеляція у кримінальну палату апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Ю.І. Мацюк