ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
12 грудня 2013 р.Справа № 801/10654/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,
позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі в АР Крим
про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі в АР Крим (надалі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, пов'язану з відмовою направити на адресу позивача документи, вимогу УПФУ в Ленінському районі АР Крим №Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн., надавати відповіді на звернення і скарги позивача;
зобов'язати відповідача припинити протиправну бездіяльність, пов'язану з відмовою направляти на адресу позивача документи, вимогу УПФУ в Ленінському районі АР Крим №Ф-394.15 від 01.08.2012, надавати відповіді на звернення та скарги позивача, направленням до виконавчої служби вимог про сплату позивачем неіснуючого боргу тим самим перешкоджаючи реалізації прав позивачу на проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності та оскарження протиправних рішень УПФ в Ленінському районі АР Крим;
зобов'язати відповідача направити на адресу позивача вимогу УПФУ в Ленінському районі АР Крим №Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн., обчислюючи строк на оскарження такої вимоги з дати вручення позивачу вказаної вимоги;
зобов'язати відповідача відкликати із виконавчих служб Ленінського району АР Крим, м. Керчі вимоги УПФУ в Ленінському районі АР Крим №Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн. до завершення процедури адміністративного та судового оскарження спірної вимоги;
зобов'язати відповідача повернути незаконно утримані з пенсії позивача суми на користь відповідача у повному обсязі;
зобов'язати відповідача провести перевірку за фактом направлення на адресу позивача конверта рекомендованого поштового відправлення №9820001835858 без вкладання в такий конверт документів, а також про заходи вжиті щодо посадових осіб відповідача за результатами протиправної діяльності, в тому числі, підтвердженої постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 у справі №801/3689/13-а та повідомити на адресу позивача про причини порушення діючого законодавства з зазначенням винних осіб, а також про причини відмови розглядати скарги та заяви позивача №78 від 23.08.2013, №87 від 11.09.2013 та №99 від 25.10.2013;
стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі 3500,00 грн. та моральну шкоду у сумі 12000,00 грн.
Окрім цього в адміністративному позові зазначено про необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення на час розгляду справи виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Ленінському районі АР Крим №Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн., яке знаходиться на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої службі Керченського міського управління юстиції УДВС в АР Крим, яке знаходиться за адресою: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кирова, 5; заборони відповідачу направляти до виконавчої служби виконавчі документи про стягнення з позивача на користь відповідача боргів на час розгляду цього позову; у випадку, якщо виконавчі документи були направлені до виконавчої служби, зобов'язання відповідача відкликати таки документи з виконавчої служби.
Ухвалою суду від 03.12.2013 в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
10.12.2013 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони на час розгляду справи ВДВС Керченського ГУЮ та усім організаціям та установам проведення стягнення з позивача в межах виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Ленінському районі АР Крим № Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн., яке знаходиться на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої службі Керченського міського управління юстиції УДВС в АР Крим, яке знаходиться за адресою: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кирова, 5; заборони відповідачу направляти до виконавчої служби виконавчі документи про стягнення з позивача на користь відповідача боргів на час розгляду цього позову.
У судове засідання, яке відбулось 12.12.2013, позивач не з'явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за її відсутністю та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Вивчивши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту наведеної норми слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Способом забезпечення позову процесуальний закон визначає зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень або заборону вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. При цьому спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним заявленим позовним вимогам та має бути пов'язаним з предметом позову.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.
В свою чергу небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд зауважує, що позивачем не надані докази того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, та захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Вивчивши клопотання позивача та документи по справі, суд дійшов висновку, що фактично заявленим клопотанням позивач просить суд зупинити виконавче провадження.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а також право державного виконавця зупинити виконавче провадження встановлені ст.ст. 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, забезпечуючи позов шляхом заборони на час розгляду справи ВДВС Керченського ГУЮ та усім організаціям та установам проведення стягнення з позивача в межах виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Ленінському районі АР Крим № Ф-394.15 від 01.08.2012 на суму боргу 632,46 грн., суд фактично виконує функції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань примусового виконання рішень, на підставі виконавчих документів, що не є функцією суду.
Отже, забезпечуючи зазначений адміністративний позов в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Суд також звертає увагу позивача, що спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним заявленим позовним вимогам та має бути пов'язаним з предметом позову. Водночас, визначаючи спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу направляти до виконавчої служби виконавчі документи про стягнення з позивача на користь відповідача боргів на час розгляду цього позову, позивач фактично просить вирішити на майбутнє правовідносини, які ще не виникли та які взагалі не пов'язані з предметом спору, що не відповідає інституту забезпечення позову та меті вжиття заходів забезпечення позову.
Окрім цього, виходячи зі змісту ст. 117 КАС України заходи забезпечення адміністративного позову вживаються тільки щодо суб'єкта владних повноважень, який при цьому має виступати стороною у справі.
Таким чином, заходи забезпечення позову не можуть бути звернені до невизначеного кола осіб, тим більше, до осіб, які взагалі не беруть участі у справі з урахуванням суб'єктного складу справ адміністративної юрисдикції.
Суд зауважує, що звертаючись до суду в другій раз з клопотанням про вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову, позивач будь-яких нових доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, суду не надано. Також, не вказано про нові обставини, які не були розглянуті судом та яким не було надано оцінку при постановленні ухвали від 03.12.2013.
За таких обставин суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Під час судового засідання, яке відбулось 12.12.2013, були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Відповідно до ст. 160 КАСУ ухвала складена у повному обсязі 17.12.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.117,118,160,165 КАСУ, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.Л.Тоскіна