Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/3419/13-а
02.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Кукти М.В. ,
Єланської О.Е.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 18.04.13 по справі №801/3419/13-а
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98600)
(Головпочтамп, до витребування, м. Ялта)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (вул. Садова, 4 - а, Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 року у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 02.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Як свідчать обставини справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним номером НОМЕР_1.
Позивач, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, з 19.03.2003 року підприємницьку діяльність у періоді з 01.01.2011 року по 31.04.2011 року здійснював на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), у періоді з 01.05.2011 року по 31.12.2012 року здійснював на загальній системі оподаткування (а.с.7).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон), яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. ч.1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок. Збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частин 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
За змістом часини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до Розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №21-5 від 27.09.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року під №994/18289, відповідач повинен був сплатити 38,52% та 3,6% від суми нарахованої заробітної плати по видах виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
У відповідності до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач, як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку.
Згідно Протоколу 1 про обмін інформацією між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України від 25.04.2012 року позивачу нарахована сума єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 3030,71 гривень, у зв'язку із чим недоїмка по єдиному внеску у відповідача склала 3030,71 гривень.
Стосовно посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не було досліджено квитанції №48, №49 про сплату єдиного внеску, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на 20.01.2012 року у позивача по сплаті єдиного соціального внеску, з урахуванням розміру мінімального страхового внеску у 2011 році та сплачених ним самостійно сум за 2011 рік (квитанція №48, №49) існує заборгованість в розмірі 3030,71 гривень, що підтверджується копією вимоги про сплату боргу (а.с.4).
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
На виконання зазначених положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", УПФУ в м. Ялті АР Крим на юридичну адресу позивача надсилало вимогу № Ф-141-С від 14.12.2012 про сплату боргу в сумі 3030,71 гривень.
Таким чином, оскаржувана вимога прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, а доводи, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються викладеним вище та наявними в справі доказами. Натомість, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної вимоги №Ф141-С від 14.12.2012 року, а відтак підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 по справі №801/3419/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук