АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3018/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Скляренко В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Подорога В. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Подорога В. М.

суддів Бородійчук В. Г. , Демченко В. А.

при секретарі Бражнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача за довіреністю ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Придніпроського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик» про визнання дій незаконними, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик» з позовом про визнання дій незаконними.

В обгрунтування позову вказував, що він з 1992 року являється членом ГБК «Енергетик». Член кооперативу «Енергетик» ОСОБА_8 24 лютого 2001 року ініціював проведення звітно-виборчих зборів автокооперативу, на підставі яких було обрано нове правління кооперативу. 14 квітня 2001 року ОСОБА_8 було незаконно обрано головою автокооперативу «Енергетик». Оскільки діяльність голови кооперативу ОСОБА_8 та створення ним керівних органів ГБК «Енергетик» були нелегітимними, ОСОБА_7 оскаржив рішення відповідача, які приймались у спосіб, що суперечив Статуту кооперативу та ЗУ «Про кооперацію» у період з 2005 року по 2011 рік.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю подав до суду заяву про зміну предмету позову та просив визнати незаконними дії Гаражно-будівельного кооперативу, щодо вимоги від ОСОБА_7 сплати заборгованості по річним членським внескам в сумі 985 грн. за період з 2007 року по 2011 рік.

Рішенням від 27 вересня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси в задоволенні позову ОСОБА_7 до ГБК «Енергетик» в позовних вимогах було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким визнати незаконними дії ГБК «Енергетик» в особі ОСОБА_8 щодо вимоги від ОСОБА_7 сплатити заборгованості по річним членським внескам в сумі 985 грн. за період з 2007 по 2011 рік.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції було проігноровано доведений факт нелегітимності рішень ГБК «Енергетик», прийнятих у період з 2005 року по 2011 рік, які не відповідали Статуту вказаного кооперативу, з підстав відсутності кворуму при прийнятті рішення про обрання (залишення) ОСОБА_8 головою правління ГБК «Енергетик» (протокол № 1 від 30.05.2008 року) та про затвердження розміру річних членських внесків на 2008-2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 являється членом Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик».

Рішенням правління зборів ГБК «Енергетик», щодо затвердження розміру членських внесків на 2008 рік оформленим протоколом №1 від 29.03.2008 року затверджено членські внески на 2008 рік у розмірі 140 грн. та разовий внесок на приватизацію землі у розмірі 35 грн.;

- рішенням зборів ГБК «Енергетик», щодо затвердження розміру членських внесків на 2009 рік оформленим протоколом №б/н від 28.03.2009 року затверджено членські внески на 2009 рік у розмірі 200 грн.;

- рішенням зборів ГБК «Енергетик», щодо затвердження розміру членських внесків на 2010 рік оформленим протоколом №б/н від 03 квітня 2010 року затверджено членські внески на 2010 рік у розмірі 240 грн.;

- рішенням зборів ГБК «Енергетик», щодо затвердження розміру членських внесків на 2011 рік оформленим протоколом №1 від 26 березня 2011 року затверджено членські внески на 2011 рік у розмірі 240 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2012 року позов ГБК «Енергетик» до ОСОБА_7 задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ГБК «Енергетик» членські внески в сумі 985 грн.

Рішенням апеляційного суду від 31 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково, визнано недійсними рішення зборів ГБК «Енергетик» оформлені протоколами №б/н від 28.03.2009 року, №б/н від 03.04.2010 року, №1 від 26.03.2011 року. Щодо визнання недійсним інших рішень прийнятих відповідачем до 2008 року то в задоволенні позову було відмовлено з підстав пропущення позивачем встановленого законодавством трирічного строку позовної давності про застосуванння якого заявлено відповідачем.

Тобто, відповідно до рішення апеляційного суду, яке набрало законної сили, встановлені обставини щодо невідповідності рішень зборів ГБК «Енергетик», прийнятих у період з 2005 року по 2011 рік, статуту кооперативу з підстав відсутності кворуму при прийнятті цих рішень.

Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ГБК «Енергетик», звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення членських внесків, скористався своїм правом, передбаченим ст. 3 ЦПК України та ст. 8, 64 Конституції України, а також відповідач вказав на те, що на момент звернення до суду, рішення зборів ГБК «Енергетик» незаконними не визнавалися і судом не було встановлено обставин на які при розгляді справи посилався позивач.

Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів, не передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України та суперечить ч. 1 цієї статті, колегія дійшла висновку, що такий спосіб захисту є неприйнятним і таким, що не відповідає вимогам закону.

Проте, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не з'ясував чи передбачений законом обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, а тому відмовляючи в задоволенні позовних вимог, в мотивувальній частині рішення, дійшов до хибних висновків та неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, ч.2 ст. 309 ЦПК України визначає, що норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, судова колегія уважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та доказам, які містяться в матеріалах справи, тому рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, із зазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик» про визнання дій незаконними - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно, з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :