АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«17» грудня 2013 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Косована Т.< По-батькові >.
Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор захисник обвинуваченийКолотила О.О. та Рулякова В.І. Гончарук А.Ю. Хоміцька Т.Б. ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270050000342 за апеляційними скаргами, старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області Петричука О.А. і обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, яким:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України і призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України із застосування ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосування ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу Провадження №11-кп/794/206/13 Головуючий в І Інстанції: Дудаков С.Є.
Категорія ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України Суддя-доповідач: Косован Т.Т. залишено у виді застави.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу фактичного затримання, при цьому, зараховано в цей строк попереднє утримання ОСОБА_6 під вартою з 11 травня 2013 року по 09 липня 2013 року.
Заставу в розмірі 23000 грн., внесену ОСОБА_8, згідно квитанції №980.57.2/1348 ЧОУАТ «Ощадбанк» ТВБВ 10025/057 від 20 травня 2013 - повернути їй після набрання даним вироком законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 882,60 грн. за проведення експертиз в кримінальному провадженні.
Вирішено долю речових доказів.
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах придбав наркотичний засіб, який зберігав при собі з метою збуту. У подальшому в ході проведення оперативної закупівлі працівниками міліції ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області, 10 квітня 2013 року, біля 12 год. 05 хв. знаходячись в приміщенні під'їзду №1 будинку №10 по вул. Полєтаєва, в м. Чернівці, за гроші в сумі 150 грн. незаконно, протиправно, збув «покупцю» ОСОБА_7 один паперовий згорток у якому знаходився уламок таблетки білого кольору. Згідно висновку експерта №147-Х від 30 квітня 2013 року, уламок таблетки білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін, який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений Кабінетом Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця №2, список №1). Маса бупренорфіну в наданій на дослідження частині таблетки становить - 0,0012 грама.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах придбав наркотичний засіб, який зберігав при собі з метою збуту. У подальшому в ході проведення оперативної закупівлі працівниками міліції ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області, 11 травня 2013 року, біля 11 год. 20 хв. перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, знаходячись в приміщенні під'їзду №1 будинку №10 по вул. Полєтаєва, в м. Чернівці, за гроші в сумі 300 грн. незаконно, протиправно, збув «покупцю» ОСОБА_7 один паперовий згорток у якому знаходився уламок таблетки білого кольору. Згідно висновку експерта №187-Х від 28 травня 2013 року, уламок таблетки білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін, який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений Кабінетом Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця №2, список №1). Маса бупренорфіну в наданій на дослідження частині таблетки становить - 0,0015 грама.
На вказаний вирок суду першої інстанції, старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області Петричуком О.А. подано апеляційну скаргу в якій він просить суд, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, в частині призначення покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити міру покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст. 307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворого, остаточно призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
При цьому, апелянт не оспорюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, посилається на те, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також, на вищевказаний вирок суду подав апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_6 в якій просить суд, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, в частині призначення покарання змінити, шляхом звільнення його від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При цьому, апелянт не оспорюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, посилається на те, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, так як з врахуванням подій і обставин, при яких відбулось вчинення ним кримінального правопорушення, призначене судом першої інстанції покарання є надмірно суворим.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційних скарг, доводи прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу і відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого, захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6, які просили задовольнити подану обвинуваченим апеляційну скаргу і заперечували у задоволенні апеляційної скарги прокурора, провівши апеляційний розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, а апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України - тобто, незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено та ч. 2 ст. 307 КК України - тобто, незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено повторно, викладений у вироку є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, які не заперечувались обвинуваченим та не досліджувались за його згодою в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, апеляційному перегляду не підлягають.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції особливої частини Кодексу
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року, «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочини вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Аналізуючи матеріали кримінального провадження в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд, в основному дотримався вимог ст. ст. 65 - 67 КК України, проте не повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винуватого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом першої інстанції, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 враховано, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, спосіб вчинення, причини та умови, що спонукали його до цього і сприяли цьому, а також дані про його особу, зокрема, те що він в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, притягався до адміністративної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, не страждає наркоманією і не потребує примусового лікування від неї, проживає з матір'ю пенсіонеркою, а його батько помер 7 березня 2012 року, а також те, що він повністю визнав свою вину і щиросердечно розкаявся у вчиненому.
Враховуючи вищенаведене, а саме повне визнання вини обвинуваченим, чистосердечне розкаяння у вчиненому, що ОСОБА_6 проживає з матір'ю пенсіонеркою, яка страждає рядом важких захворювань і знаходиться на його утриманні, районний суд, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку, визнавши дані обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і призначив ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі.
Згідно ст. 75 КК України, суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі строком не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винуватого та інші обставини справи може звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням в тому числі і за тяжкий злочин.
Враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, зокрема причини і умови вчинення кримінальних правопорушень, що спонукали обвинуваченого до їх вчинення, а саме те, що реалізація наркотичного засобу відбулася під час оперативної закупівлі, інших осіб яким би ОСОБА_6 збував наркотичні засоби не встановлено, кількість реалізованого наркотичного засобу, яка становить всього 0,0027 грама, знаходження на його утриманні матері пенсіонерки, виключно позитивну характеристику по місцю проживання, а також те, що ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, колегія суддів вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_6 можливе без реального відбування призначеного покарання, тому до нього необхідно застосувати вимоги ст. 75 КК України.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання підлягає зміні.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону передбачених ст. 412 КПК України, які б давали підстави для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 414 та 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області Петричука О.А. залишити - без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, щодо ОСОБА_6, якого визнано винуватим, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, в частині призначення покарання - змінити.
На підставі ст. ст. 75 та 76 КК України, звільнити ОСОБА_6 від призначеного йому вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2013 року, покарання із випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, зобов'язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
В решті частині вирок районного суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий Судді Т.Т. Косован О.О. Колотило В.І. Руляков