ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 5015/466/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ДП «Вугілля України»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2013р.

у справі № 5015/466/12

за позовом: ДП «Вугілля України»

до: ПАТ «ДТЕК Західенерго»

про: стягнення 70861889,33 грн.

за участю представників:

від позивача - Тимошенко О.Л. - представник (довіреність №24-12/48-Д від 24.12.2012р.)

від відповідача - Чорній О.Б. - представник (довіреність №108 від 28.12.2012р.)

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2013р., суддя Матвіїв Р.І., у задоволенні заяви ДП «Вугілля України» про зміну порядку виконання рішення господарського суду від 18.04.2012р. у справі №5015/466/12 шляхом його розстрочення на два роки рівними частинами щомісячно було відмовлено.

З даною ухвалою не погодилося ДП «Вугілля України» і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом не було взято до уваги аргументів заявника.

ПАТ «ДТЕК Західенерго» подало заперечення на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2013р. у справі №5015/466/12 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року господарський суд задовольнив позовні вимоги ДП "Вугілля України" повністю та стягнув з ПАТ "ДТЕК Західенерго" на користь ДП "Вугілля України" борг у розмірі 69563766 грн. 29 коп., пеню в розмірі 3005522 грн. 88 коп. та 3% річних у розмірі 1161 286 грн. 96 коп., розстрочивши виконання рішення строком на 20 років рівними частинами щомісячно.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року по справі №5015/466/12 було залишено без змін, а апеляційну скаргу ДП "Вугілля України" без задоволення.

18.10.2013 року стягувач звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про зміну порядку виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року шляхом розстрочення його виконання на два роки рівними частинами щомісячно по 2839016 грн. 79 коп. з жовтня 2013 року по жовтень 2015 року.

В якості підстави заявник зіслався на Указ Президента України від 12.03.2013 року № 128/2013, яким було затверджено план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" підпунктом 138.1.3 пункту 138 якого передбачено затвердження плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" не пізніше 2015 року.

На виконання зазначеного документа Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було прийнято наказ від 02.08.2013 року № 554 "Про затвердження Плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України", який передбачає ліквідацію позивача до кінця 2015 року.

Тобто на позивача найближчим часом та у стислі терміни покладається зобов'язання підготувати належну базу для здійснення зазначених заходів.

Тому, розстрочку виконання на 20 років заявник визнає недоцільною.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Згідно із ч. 5 п. 7.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не має права самостійно скасувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем. Але оскільки відстрочка і розстрочка є складовими способу та порядку виконання судового рішення, то умови їх надання може бути переглянуто у процесі розгляду господарським судом заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Згідно з п. 7.1.3 даної Постанови під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із врахуванням викладеного, суд першої інстанції виходив із матеріальних інтересів обох сторін та їх фінансового стану а також інших подій, що впливають на виконання рішення суду, зокрема з того, що ПАТ "ДТЕК Західенерго" сумлінно виконує рішення суду про стягнення з нього 73730576 грн. 13 коп. з розстрочкою на 20 років рівними частинами по 307210 грн. 73 коп. щомісячно. На даний час боржник вже перерахував на користь ДП "Вугілля України" грошові кошти у розмірі 5837003 грн. 87 коп. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" є одним з найбільш енергогенеруючих підприємств в Україні. Єдиним джерелом отримання доходів підприємства є реалізація виробленої електроенергії, прибутковість якої залежить насамперед від встановлення державними органами на ринку електричної енергії відповідних умов. Згідно Постанови КМУ від 05.05.2000 року № 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок", єдиним покупцем електричної енергії у її виробників є ДП "Енергоринок", який також розраховується невчасно та не в повному обсязі. Відтак, боржник не має можливості сплати суми боргу із дворічною розстрочкою, що призведене до неможливості виконання рішення в цілому.

Крім цього, заявником-апелянтом не подано доказів здійснення ним заходів, які передують його ліквідації і вимагають необхідності термінового стягнення коштів від кредиторів. В обґрунтування своєю заяви стягувачем долучено лише копію Наказу № 554 від 02.08.2013 року "Про затвердження плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" та затверджений цим же Наказом План ліквідації.

Згідно з п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази, нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні заяви ДП «Вугілля України» про зміну порядку виконання рішення господарського суду від 18.04.2012р. у справі №5015/466/12 слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 08.11.2013р. по справі №5015/466/12 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2013 року у справі №5015/466/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Вугілля України» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 17.12.2013р.»