Справа № 1/0910/214/2011
Провадження № 11/779/198/13
Категорія ч.2 ст.368 КК України
Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Поповича С.С., Вилки С.С.,
секретаря с/з Лавриновича С.Я.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Беньковського В.А, та засудженого ОСОБА_4 на вирок Косівського районного суду від 29 грудня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1, одружений, з вищою освітою, працюючий касиром Микитинецької сільської ради, раніше несудимий, українець, громадянин України, засуджений, -
за ч.2 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в органах місцевого самоврядування та державної виконавчої влади на строк два роки;
за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі 4 250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в органах місцевого самоврядування та державної виконавчої влади на строк один рік.
На підставі п.2 ч.1 ст. 49, п.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.366 КК України зв'язку із закінченням строків давності.
Постановлено стягнути із ОСОБА_4 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області за проведення експертиз 2 158,32 грн.
Вирішено питання про речові докази відповідно до ст.81 КПК України 1960 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 - підписку про невиїзд ? залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 одержав хабар у значному розмірі та вчинив службове підроблення.
ОСОБА_4 перебуваючи на посаді сільського голови с. Микитинці Косівського району, уповноваженого на здійснення функцій представника влади, наділеного організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування 4 категорії 7 рангу та являючись суб'єктом корупційного діяння відповідно до ст.ст.1, 2, 3 Закону України "Про боротьбу з корупцією", діючи з корисливих мотивів та всупереч інтересам держави, 30.10.2009 року о 10 год. 30 хв. отримав хабар в розмірі 2 000 доларів США від ОСОБА_6 за видачу йому рішення сесії Микитинецької сільської ради Косівського району щодо надання дозволу його сину ОСОБА_7 на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,10 га у с. Микитинці Косівського району для ведення особистого селянського господарства, чим вчинив службове підроблення документів.
У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до сільського голови с. Микитинці ОСОБА_4 із проханням отримати у власність земельну ділянку на території Микитинецької сільської ради, на що засуджений погодився у сприянні на її отримання. Діючи умисно з корисливих мотивів, бажаючи отримати за це кошти, засуджений повідомив ОСОБА_6, що всі документи на зазначену земельну ділянку будуть оформляти на ОСОБА_7 Згідно попередньої домовленості, 29.09.2009 року ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 в с. Микитинці та передав йому три примірники світлокопій паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_7, після чого засуджений запевнив, що позитивно вирішить питання про виділення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки.
В той же день ОСОБА_4 власноручно написав та підписав від імені ОСОБА_7 заяву про виділення йому земельної ділянки площею 0,10 га в урочищі " Горішній кут " для ведення особистого селянського господарства, яку зареєстрував у книзі вхідної кореспонденції Микитинецької сільської ради та подав на розгляд сесії ради. Того ж дня на засіданні сесії ради було прийнято відповідне рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на складання проекту землеустрою щодо відведення йому вище зазначеної земельної ділянки.
24.10.2009 року засуджений передав ОСОБА_6 оригінал рішення сесії Микитинецької сільської ради № 11-18/2009 від 29.09.2009 року та повідомив, що протягом тижня буде виготовлений кадастровий план вказаної земельної ділянки.
29.10.2009 року о 10:30 годині ОСОБА_6 згідно попередньої домовленості зустрівся з ОСОБА_4 поблизу приміщення Косівської РДА по вул. Незалежності у м.Косів і у власному автомобілі ВАЗ-2103 передав засудженому частину хабара в сумі 2 000 доларів США. Останній отримав гроші та поклав їх у власну барсетку, а при виході із автомобіля був затриманий співробітниками УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області та було вилучено предмет хабара.
У поданій апеляції з доповненнями прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду незаконним й таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вказує, що у зв'язку зі спливом 3 років за злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, вирок про його засудження за ч.2 ст.368 КК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в зв'язку із грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Засуджений ОСОБА_4 в апеляції з доповненнями, не визнаючи своєї вини, вважає вирок суду незаконним, упередженим та однобічним через неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що маючи на меті продати земельну ділянку, на яку він на той час почав оформляти право спадщини на себе та маючи на меті її оформити на ОСОБА_6, який, як вони домовились, повинен був оплатити витрати на переоформлення земельної ділянки на його сина. Тому просить вирок скасувати за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію і вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію засудженого та вважають апеляційні доводи прокурора безпідставними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованим - підстави для цього.
Всупереч наведених вимог, при постановленні вироку щодо ОСОБА_4 суд допустив суперечності у своїх висновках.
Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення в одержанні хабара службовою особою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара, а також у вчиненні службового підроблення документів.
Разом з тим, діяння передбачене ч.2 ст.368 КК України, було вчинено ОСОБА_4 у 2009 році, тому відповідно до ч.1 ст.5 КК України суд мав право застосувати закон, що пом'якшує кримінальну відповідальність, оскільки такий закон має зворотну дію в часі і покращує становище особи.
Однак ОСОБА_4 судом засуджено за одержання хабара у значному розмірі, хоча ст.368 КК України в редакції від 07.04.2011 р. N 3207-VI передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Досудовим слідством йому не пред'являвся розмір хабара і його дії за ч.2 ст.368 КК України не були приведені у відповідність до вимог вищезазначеного закону, а судом не дана відповідна оцінка щодо вимагання хабара і одержання неправомірної вигоди.
Із матеріалів справи вбачається, що було ОСОБА_4 звільнено від покарання за ч.1 ст.366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України 1960 року у зв'язку із закінченням строків давності. Так як злочин було скоєно у вересні 2009 року, і на момент розгляду справи минуло більше трьох років, тому суду слід було звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а не від покарання.
Крім того, ухвалою Косівського районного суду від 25.09.2013року скасовано постанову цього ж суду від 23.08.2011року про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання вироком Косівського районного суду від 30.12.2010року на підставі Закоу України «Про амністію» в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно ретельно перевірити доводи щодо неправильного застосування закону, та в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення і призначити покарання з дотриманням вимог ст.65КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 367, 374 КПК України 1960 року,-
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Косівського районного суду від 29 грудня 2012 року відносно ОСОБА_4 про його засудження за ч.2 ст.368 та ч.1 ст.366 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в цей же суд в іншому складі суду.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді С.С. Попович
С.С. Вилка
Згідно з оригіналом:
Суддя: Б.М.Томенчук