ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Костюк В.Б. за дов. від 03.03.06 №3

Представники  відповідачів у засідання суду не з’явилися, повідомлені належно про час і місце його проведення

від ПП “Дніпротехнологія” : Тимчук О.Ф. за дов. від 05.02.06№02

Ухвалою від 16.10.2006 касаційна скарга Приватного підприємства “Дніпротехнологія” прийнята до провадження та призначена до розгляду на 30.11.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. – головуючий, судді  Гоголь Т.Г.,   Продаєвич Л.В.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 29.11.2006 № 02-12.2/409 у зв’язку із відпусткою судді  Продаєвич Л.В.

доповідач: Добролюбова Т.В.

здійснена заміна судді Продаєвич Л.В. на суддю Дроботову Т.Б. За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.11.06 оголошувалася перерва до 14.12.2006 року. Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.12.2006 № 02-12.2/426 у зв’язку із хворобою судді  Гоголь Т.Г. здійснена заміна судді Гоголь Т.Г. на суддю Рогач Л.І. та призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючий, Дроботової Т.Б., Рогач Л.І.   

Враховуючи зміну складу суду, у засіданні 14.12.06 року справа розглядалася від початку.  

Товариством з обмеженою відповідальністю “ПБ Кротенки” у жовтні 2005 року заявлений позов, з урахуванням змін,  до Приватного підприємства “ЛФКС” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексім вугілля” про визнання недійсними договорів від 23.09.04 № 12/04, від 01.07.04 №21/04 на поставку обладнання та визнання права  власності за ТзОВ “ПБ Кротенки” на парову турбіну ПТ-80/100-130/13. В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначав, що 22.06.04 між ПП “ЛФКС” та ТзОВ “ПромАгроПостач” укладено договір№87 на  поставку парової турбіни ПТ-80/100-130/13 у комплектності згідно специфікації, відповідно до пункту 3.2 даного договору оплата була здійснена покупцем у повному обсязі, а відтак до ТзОВ “ПромАгроПостач”  перейшло право власності на турбіну. Між  ТзОВ “ПромАгроПостач” та ТзОВ “ПБ Кротенки”  22.06.04 укладено договір  № 24/10-04 на поставку зазначеної турбіни   відповідно до якого власником цієї турбіни став позивач. ПП “ЛФКС” 23.09.04 уклав договір  № 12/04 на поставку парової турбіни з ТзОВ “Ексім Вугілля” у комплектності згідно специфікації даного договору. Проте, ПП “ЛФКС” 01.07.04 укладено договір №21/04 з ТзОВ “ПромАгроПостач” відповідно до умов якого останній повинен набути право власності на  парову турбіну ПТ-80/100-130/13. Разом з тим, позивач звертав увагу, що відповідно до акта прийому-передачі обладнання від 01.07.04, ПП “ЛФКС” передало лише 7 позицій обладнання даної парової турбіни, тоді як згідно з додатком №1 до договору №87 від 22.06.04 було передано 69 позицій обладнання. При цьому, позивач вказував, на неправомірність укладених договорів № 12/04  від 23.09.04 та №21/04 від 01.07.04, оскільки з серпня 2004 року на зазначене майно накладено арешт, крім того, станом на 23.09.04  ПП “ЛФКС” не було власником парової турбіни ПТ-80/100-130/13. 22.07.05  Отже, на думку позивача, відповідачем порушені приписи статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.  Окрім цього, позивач посилався на створення   ТзОВ “Ексім Вугілля” перешкод у користуванні його майном, оскільки ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.06 та 26.07.06 у справі №9/233 на обладнання парової турбіни накладено арешт і заборонено передавати це обладнання третім особам.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.06, ухваленим суддею Грицею Ю.І., позовні вимоги задоволені повністю: визнано недійсним договір №12/04 на поставку обладнання  від 23.09.04 укладений між ПП “ЛФКС” та ТзОВ “Ексім Вугілля” та договір №21/04 від 01.07.04, укладений між ПП “ЛФКС “ та ТЗОВ  “Пром АгроПостач” ;  визнано право власності на парову турбіну ПТ-80/100-130/13 за ТзОВ “ПБ Кротенки”. Рішення вмотивоване приписами статей 215, 203 Цивільного кодексу України та доведеністю матеріалами справи, заявлених позивачем вимог.

Приватне підприємство “Дніпротехнологія” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України,  в якій просить рішення у справі скасувати, як ухвалене з порушенням приписів матеріального і процесуального  права, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Скаржник зазначає, що майно, яке є предметом спірних договорів, його власність. Право власності набуте ним на підставі договору купівлі-продажу №Т-01/06 від 05.01.06 укладеного між  ПП “Дніпротехнологія”  та БПП “Техноснаб”  та акта прийому-передачі від 05.01.06. Відповідно до приписів статті 29 Цивільного кодексу України особа, яка володіє майном, має право на здійснення захисту свого права, отже відповідно до приписів статті 111 10  Господарського процесуального кодексу України  прийняте у справі рішення стосується прав та обов’язків ПП “Дніпротехнологія”, яке не було залучене до участі у справі, а відтак підлягає скасуванню. Крім цього, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції приписів статей 15, 78 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 статті 62 названого Кодексу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “ПБ Кротенки” надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Від Приватного підприємства “ЛФКС”,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексім вугілля” відзиви на касаційну скаргу судом не отримані.

Вищий  Господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та ПП “Дніпротехнологія”, переглянувши  матеріали  справи та доводи  касаційної  скарги, перевіривши  правильність  застосування господарським  судом  приписів  чинного   законодавства,  відзначає  наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом позову є матеріально –правова вимога  Товариства з обмеженою відповідальністю “ПБ Кротенки” до Приватного підприємства “ЛФКС” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексім вугілля” про визнання недійсними договорів від 23.09.04 № 12/04, від 01.07.04 №21/04 на поставку обладнання та визнання права  власності за ТзОВ “ПБ Кротенки” на парову турбіну ПТ-80/100-130/13. Приватне підприємство “Дніпротехнологія” звернулось з касаційною скаргою на рішення господарського суду Івано –Франківської області від 05.06.06 в порядку приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України. За вказаними приписами касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов’язків. У разі, коли скаржник доведе, що рішення прийняте судом без його участі, стосується його прав і інтересів, тобто доведе наявність обставин, які за приписами частини 2 статті 11110  Господарського процесуального кодексу України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, матеріали справи скеровуються для нового розгляду до місцевого суду. Саме при новому розгляді оцінюються всі доводи по сумі спору, які такий скаржник наводить, як учасник судового процесу. Тому касаційна інстанція розглядає подану касаційну скаргу в межах доводів порушення судовим рішенням прав і інтересів ПП “Дніпротехнологія”. Рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов’язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов’язки цієї особи  у відповідних правовідносинах.  Рішення є таким, що прийняте про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов’язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист. Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.  Саме як суб’єкт права власності на майно, яке було набуте ним в результаті господарської діяльності на підставах, не заборонених законом, ПП “Дніпротехнологія” обґрунтовує своє право на подання касаційної скарги. Водночас посилається на судові акти у справах № №Д10/51; №3/181; 3/272; А6/424; 16/231; 1/55; 31/394; 2/393; 1/186; 9/233;7/23. З оспорюваного рішення вбачається, що господарський суд Івано-Франківської області на підставі приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України визнав договори від 23.09.04  №12/04 і від 01.07.04 №21/04 на поставку обладнання недійсними та визнав право власності на парову турбіну ПТ-80/100-130/13 за позивачем.  При цьому, колегія суддів визнає, що скаржник не був учасником визнаних у судовому порядку недійсними договорів від 23.09.04  №12/04, який був укладений між  ПП “ЛФКС” та ТзОВ “Ексім Вугілля” і від 01.07.04 №21/04, укладеного між ПП “ЛФКС”  та  ТзОВ “ПромАгроПостач” . Разом з тим,  місцевий господарський суд не зобов’язував скаржника вчинити будь-які юридично значимі дії стосовно його майна. Відсутня згадка про              ПП “Дніпротехнологія” як в резолютивній так і в описовій та мотивувальній частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області. Крім того, матеріали справи не містять і інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника, а посилання останнього на рішення господарських судів, якими ніби –то підтверджено його право власності на спірну турбіну, не приймаються судом до уваги, як скасовані судами вищих  інстанцій.  Окрім того, власник майна завжди має можливість реалізувати право на судовий захист шляхом заявлення самостійного позову. За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не стосується прав і обов’язків ПП “Дніпротехнологія” і зазначена особа не вправі заявляти вимогу про його скасування.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В  :

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.06 у справі №6/303 залишити без змін.

Касаційну скаргу  Приватного підприємства “Дніпротехнологія” без задоволення.

     Головуючий                                                                              Т. Добролюбова           

     Судді                                                                                           Т.Дроботова

                                                                                                        Л.Рогач