ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2013 року м. Київ К/800/51589/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Маслія В.І.,
Суддів: Розваляєвої Т.С.,
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» до Фонду державного майна України, третя особа ДК «Укроборонпром», про зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року ДП «Житомирський бронетанковий завод» звернулося з позовом до Фонду державного майна України, третя особа ДК «Укроборонпром», про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ДП «Житомирський бронетанковий завод» з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволеня позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державний концерн «Укроборонпром» звернувся до Фонду державного майна України з листами від 11.10.2012 № UOP-3.012-3667 та від 26.12.2012 № UOP-3.012-5840, в яких просив надати погодження на відчуження наступних об'єктів державного майна, що перебувають на балансі державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», а саме: сховища для зберігання майна (вул. 9 п'ятирічки, 17а, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області); будівлі овочесховища (вул. 9 п'ятирічки, 17б, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області); будівлі свиноферми (вул. 9 п'ятирічки, 17г, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області); будівлі свиноферми-маточника (вул. 9 п'ятирічки, 17д, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області); сховища зерна та сіна (вул. 9 п'ятирічки, 17ж, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області); будівлі під котельні (вул. 9 п'ятирічки, 19а, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області).
За результатами розгляду зазначених заяв третьої особи про надання згоди на відчуження об'єктів державного майна відповідачем листами від 22 жовтня 2012 року № 10-24-15582 та від 10 січня 2013 року № 10-24-262 у наданні погодження було відмовлено.
Оскаржувана відмова відповідача мотивована тим, що згідно із Законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про управління об'єктами державної власності» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача відповідає вимогам закону, з огляду на встановлену ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» заборону приватизацію державних підприємств з виготовлення та ремонту всіх видів зброї.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.
Зі Статуту державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» вбачається, що вказане підприємство є державним комерційним підприємством, створеним на державному майні.
Відповідно до п. 6 Статуту ДП «Житомирський бронетанковий завод» вбачається, що підприємство створено з метою виконання державного контракту і державного замовлення з виготовлення, ремонту та модернізації озброєння військової та іншої техніки.
Згідно з п. 15 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання.
Механізм та способи відчуження об'єктів державної власності визначає Порядок відчуження об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. N 803 (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 Порядку визначено, що об'єкти державної власності (далі - майно) - матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами); відчуження майна - передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Порядком.
Згідно з п. 6 Порядку відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (далі - суб'єкт управління).
Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.
Відповідно до положень Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
До основних завдань Фонду державного майна України належать: здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.
Згідно з ч. 4 цього ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, та акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Згідно з п. а ч. 4 зазначеної статті, не підлягають приватизації державні підприємства та корпоративні права держави в акціонерних товариствах, які забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави, зокрема, підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України.
Об'єкти державної власності, вказані у частині другій цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заявлене позивачем для відчуження нерухоме майно, не підлягає приватизації, оскільки є державною власністю та перебуває на балансі підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: