1-кп/381/24/13

381/25/13- к

           В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 року

м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючої судді Зебелян Н.В., секретаря судового засідання Древаль В.В., прокурора Прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київської області ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100340000010 від 21.11.2012 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          Обвинувачений ОСОБА_2 незаконно виготовив, придбав, зберігав з метою збуту та повторно збував наркотичний засіб (канабіс) за таких обставин.

           26.10.2012 обвинувачений ОСОБА_2 в період часу з 10 год.30 хв. до 11 год.50 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 збув ОСОБА_4 2,40 г канабісу за 100 грн.

           29.10.2012 в період часу з 10 год.15 хв. до 10 год.30 хв. обвинувачений ОСОБА_2В, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 збув ОСОБА_4 Миколайовичу3,10 г канабісу за 100 грн.

           07.11.2012 з 10 год.09 хв. до 12 год. 40 хв. за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2, виявлено 211,31 г канабісу.

          Відповідно до висновку експерта № 936 від 09.11.2012 надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження, вилучена під час обшуку ОСОБА_2 є канабісом, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 24,71 г, 11,43 г, 0,46 г, 5,73 г, 1,08 г, 0,06 г, 2,31 г, 7,43 г, 31,28 г, 3,09 г, 0,54 г, 8,26 г, 5,29 г, 11,92 г, 8,13 г, 3,26 г, 0,63 г, 2,05 г, 13,72 г, 1, 29 г, 2,10 г, 4,48 г, 1,04 г, 54,32 г, 1,69 г, 2,81 г, 2,20 г ; надане на дослідження насіння є насінням рослини конопля, яке до наркотичних засобів не відноситься; речовина, нашарування якої на наданих на дослідження ПЕТ-пляшках та пластиковій кришці є екстрактом канабісу, який віднесено до небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса екстракту канабісу складає 0,12 г, 0,04 г, 0,06 г, 0,07 г, 0,21 г, 0,06 г, 0,03 г.

          Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся.

          Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що восени 2012 року їздив зі своїм другом Павлом рибалити в с. Соснівку, де в кінці річки побачив місце з рослинами коноплі. Знаючи про те, що насіння конопель придатне для вилову риби, він обірвав суцвіття коноплі з насінням та листям і помістив його собі в пакет. Вказаний пакет з рослинами конопель він зберігав у себе вдома. Через деякий час до нього прийшов його друг Павло, з яким вони разом були на риболовлі та який знав про наявність у нього коноплі, та привів з собою свого знайомого на ім’я ОСОБА_1. ОСОБА_5 запропонував, щоб обвинувачений ОСОБА_2 продав йому коноплі. Через скрутне матеріальне становище та хворобу дитини, обвинувачений ОСОБА_2 погодився продати ОСОБА_5 коноплі. При цьому обвинувачений звернув увагу, що ОСОБА_5 і раніше при зустрічі пропонував, щоб обвинувачений продав йому коноплі, але зі слів обвинуваченого на пропозицію ОСОБА_5 він не пристав.

          Обвинувачений також пояснив, що спеціальних дій по виготовленню наркотичного засобу – канабісу він не здійснював, а зірвані ним в суміш суцвіття з насінням та листям є придатними для вживання, оскільки росини коноплі вже були підсушені природним шляхом.

          Про вчинене обвинувачений дуже шкодує. Пояснив, що хворіє на гепатит С, потребує постійного щомісячного відвідування лікаря, має на утриманні дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, має двох малолітніх дітей, один з яких перебуває на диспансерному обліку з 21.11.2012, на час вчинення злочину не працював, на даний час працевлаштований.

          Обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники кримінального процесу не оспорюють обставини скоєння злочину.

          Суд з'ясувавши, що обвинувачений та державний обвинувач правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, згідно з ч.3 ст.349 КПК України дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів відносно цих обставин і допитувати свдків та відповідно до ч.4 ст.349, ст.351 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

          Відповідно до матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, останній є таким, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується як під час проходження військової служби, так і за місцем проживання – в побуті скромний, із сусідами підтримує дружні відносини, бере активну участь в житті громади, на обліку в лікаря нарколога (аркуш кримінального провадження 159) та лікаря-психіатра (аркуш кримінального провадження 160) не перебуває, є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (аркуш кримінального провадження 164), одружений (аркуш кримінального провадження 165), має двох малолітніх дітей 2004 та ІНФОРМАЦІЯ_5 (аркуш кримінального провадження 166-167), відомості, які містять негативну характеристику обвинуваченого, у справі відсутні, перебував на службі в органах внутрішніх справ на час вчинення злочину згідно з копією трудової книжки, працевлаштований згідно копії трудового договору від 30.01.2013, зареєстрованого Фастівським МРЦЗ за № 10761300031 від 30.01.2013, хворіє на хронічний вірусний гепатит С в стадії неповної ремісії (виписка амбулаторного хворого, видана Фастівською центральною районною поліклінікою), має дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, що згідно довідки № 16, виданої Фастівським центром первинної медико-санітарної допомоги від 08.02.2013, перебуває на диспансерному обліку з 21.11.2012.

          Проаналізувавши викладене вище, суд зазначає наступне.           

          Вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичний засобу (канабісу), вчинений повторно.

          Дії обвинуваченого ОСОБА_2 характеризуються прямим умислом, який полягає в тому, що обвинувачений знав та усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій під час незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу – канабісу, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання. Тобто обвинувачений знав про те, що рослина, з якої він обірвав суцвіття з насінням та листям є наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено законом, передбачав можливість настання юридичної відповідальності, проте легковажно розраховував на її ненастання, бажав для себе конкретного результату – отримання наркотичного засобу. Пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що цей наркотичний засіб він придбав з метою здійснення риболовлі, суд оцінює критично та звертає увагу, що він не може свідчити про відсутність у обвинуваченого прямого умислу на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу.

          Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 характеризується наявністю мети – збуту незаконно виготовленого, придбаного та збереженого наркотичного засобу, а також корисливого мотиву – незаконного збагачення за рахунок незаконно збутого наркотичного засобу.

          Кваліфікуючою ознакою даного злочину є збут обвинуваченим ОСОБА_2 наркотичного засобу повторно.

          З огляду на викладені обставини, суд дійшов до переконання, що підсудного ОСОБА_2 слід засудити за ч.2 ст.307 КК України, за незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу (канабісу), вчинене повторно.

          Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

          Обставини, що пом’якшують покарання, обвинуваченому ОСОБА_2 – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність намірів ухилитися від слідства та суду.

          Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне покарання, суд враховує наступне.

          Вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин відноситься до тяжких злочинів. Цей злочин обвинувачений ОСОБА_2 вчинив вперше та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Незаконно виготовивши, придбавши та зберігаючи наркотичний засіб – канабіс, обвинувачений ОСОБА_2, який все ж збув його повторно, не здійснював будь-яких активних дій, спрямованих на пошук покупців. Придбання ОСОБА_4 у обвинуваченого ОСОБА_2 канабісу здійснювалося під час проведення оперативної закупівлі.

          Суд також звертає увагу, що мета збуту незаконно виготовленого, придбаного та збереженого обвинуваченим ОСОБА_2 наркотичного засобу вчинила у нього у зв’язку з пропозицією громадянина ОСОБА_6 придбавати у обвинуваченого наркотичний засіб. Наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 корисливого мотиву, який тісно пов'язаний з метою збуту, обумовлений, як підтверджується матеріалами справи, тяжким матеріальним становищем сім”ї обвинуваченого ОСОБА_2 у зв’язку з його хворобою та хворобою малолітньої дитини. Обвинувачений ОСОБА_2 публічно осудив свою поведінку.

          Відповідно до ст.ст. 65 та 69 КК України, п. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 щиро розкаявся, сприяв слідству та суду у розкритті злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності та вчинив даний злочин під впливом тяжких життєвих та соціально-побутових обставин, пов’язаних з його тяжкою хворобою – хронічним вірусом гепатиту С в стадії неповної ремісії, та хворобою малолітньої дитини, що перебуває на диспансерному обліку, наявністю в нього на утриманні двох малолітніх дітей та дружини, те, що він є єдиним годувальником у сім’ї, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_2 основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України та згідно ч.2 ст.65 КК України не призначати йому додаткового покарання.

          При цьому, суд, враховуючи викладені вище обставини, що характеризують особу обвинуваченого та тяжкість вчиненого ним злочину, а також зважаючи на мету кримінального покарання, вважає, що виправлення і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, тому до нього може бути застосована ст.75 КК України з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

          Питання про речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

          Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ч.1 та ч.2 ст.69, ст.ст.75, 76 КК України та ч. 3 ст.349, ст.ст.368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України та відповідно до ч.1 ст. 69 КК України призначити йому покарання нижче, від найнижчої межі, у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі та згідно ч.2 ст.69 КК України не призначати йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

          Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін тривалістю три роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 Кримінального кодексу України, а саме:

          - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

          - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

          - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          Іспитовий термін, встановлений засудженому ОСОБА_2, обчислювати з 12 квітня 2013 року.

У разі порушення ОСОБА_2 вимог ст.76 Кримінального кодексу України та скасування встановленого йому іспитового строку з направленням його для реального відбування покарання, призначене йому покарання слід обчислювати з дня затримання – з 07.11.2012, зарахувавши до строку відбування покарання строк тримання під вартою з 09.11.2012 по 28.01.2013.

          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 – підписку про невиїзд – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

          Речові докази (аркуш кримінального провадження 147) – оптичний диск DVD+R “Verbatim” інвентаризаційний номер 222/12т та оптичний диск DVD+R “Verbatim” інвентаризаційний номер 223/12т залишити при матеріалах кримінального провадження.

          Речовий доказ – наркотичний засіб канабіс, вилучений у обвинуваченого ОСОБА_2 – знищити.

          Судові витрати в сумі 1 839,00 грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України на Південно-західній залізниці.

          Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

          Суддя Н.В. Зебелян