ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р. | № 17-2-24-21-2/1017 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Поляков Б.М. |
суддів: | Катеринчук Л.Й. Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційне подання | Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України |
на ухвалу | господарського суду Одеської області від 26.04.2006 |
у справі господарського суду | № 17-2-24-21-2/1017 Одеської області |
за заявою | Служби автомобільних доріг у Донецькій області |
до | Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» |
про | визнання банкрутом |
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скарги | Баклан Н.Ю. (ГПУ, посв. №7 від 05.01.05) |
від ініціюючого кредитора | не з’явився |
від ФДМУ | Ігнатенко І.О. (дов. №586 від 07.12.2006) |
від ТОВ «Укрзакордонпраця» | Степкін Д.Є. (дов. №43 від 21.11.2006) |
від боржника | Євлаш А.В. (дов. №15 від 17.05.2006) |
від керуючого санацією | Саглаєв Д.А. (дов. №265 від 07.04.2006) |
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.1999 порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян»(далі: «Боржник») №17-2-24-21-2/1017 за заявою Служби автомобільних доріг у Донецькій області .
Оголошення про порушення провадження у справі було опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»№90 від 19.05.1999 року, а реєстр вимог кредиторів затверджено ухвалою суду від 06.10.2000.
Ухвалою суду від 10.01.2001 введено процедуру санації боржника його керівником та призначено керуючим санацією голову правління ВАТ «ХК «Краян»Приступу М.М. Ухвалою суду від 08.06.2001 затверджено схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.
Ухвалою суду 24.09.2002 затверджено мирову угоду в справі від 11.09.2002 та припинено провадження.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2005 поновлено провадження у справі у зв’язку з розірванням мирової угоди 11.09.2002 щодо кредиторів ЗАТ «Одесаводоканал»та Служби автомобільних доріг згідно рішення господарського суду від 21.11.2003 по справі №24-32/155-03-6572, яке набрало законної сили, та ухвалою від 28.01.2005 відновлено вимоги зазначених кредиторів у незадоволеній частині.
Ухвалою суду від 21.02.2005 поновлено повноваження керуючого санацією –керівника боржника Приступи М.П., а згідно ухвали суду від 27.01.2006 здійснено перехід до процедури санації боржника в загальному порядку передбаченому статтями 17-21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», звільнено Приступу М.П. від виконання обов’язків керуючого санацією та призначено керуючим санацією боржника розпорядника майна боржника Іванова В.М.
11.04.2006 керуючим санацією боржника подано на затвердження суду мирову угоду від 11.04.2006 між боржником та комітетом кредиторів у справі, яка ухвалою суду від 11.04.2006 призначена до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2006 (том 24 а.с.3-4).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2006 (суддя Оборотова О.Ю.) (т.25 а.с.63-67) затверджено мирову угоду від 11.04.2006 укладену між кредиторами, боржником та інвестором, підписану головою комітету кредиторів, керуючим санацією та інвестором, провадження у справі припинено, припинено процедуру санації ВАТ «ХК «Краян», припинено, повноваження керуючого санацією Іванова В.М.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України внесла до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просила скасувати зазначену ухвалу господарського суду Одеської області та поновити провадження у справі про банкрутство ВАТ «ХК «Краян», аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема, статті 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційного подання, виходячи з такого.
За приписами статті 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності боржника); ліквідація боржника.
Особливістю укладення мирової угоди в процедурі банкрутства є те, що відповідно до статті 35 Закону така угода є домовленістю між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство після формування комітету кредиторів, оскільки від імені кредиторів зазначена угода підписується головою комітету кредиторів.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону (в редакції Закону України 03.04.2003 №672-ІУ) мирова угода може містити положення про виконання зобов’язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.
Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 18 Закону план санації боржника повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів за їх наявності у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань. План санації може містити умови про : виконання зобов’язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника поряд з іншими можуть бути : відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; зобов’язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань. У разі порушення сторонами умов угод, укладених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації, захист порушеного права, що виникло у зв’язку з проведенням процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство .
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони можуть укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що чинним законодавством про банкрутство дозволяється укладення мирової угоди про списання (прощення) або розстрочення боргів у процедурі санації та дозволяється вжиття таких заходів як обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права, що реалізується шляхом укладення відповідних угод про перевід боргу на інвестора в обмін на активи боржника у процедурі санації. Зазначені угоди за своєю правовою природою є цивільно-правовими, а тому в силу загальних норм цивільного законодавства (статей 627-628 ЦК України) сторони вільні у виборі форми та способу укладення договору, а відтак, можуть укласти змішаний договір, який містить елементи як санаційної угоди про перевід боргу за участю інвестора, так мирової угоди про списання (прощення) або розстрочення боргів.
Як встановлено судом першої інстанції, після порушення провадження у справі в 1999 році, вона була припинена ухвалою суду від 24.09.2002 шляхом затвердженням мирової угоди між боржником та комітетом кредиторів на стадії санації.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2005 поновлено провадження у справі у зв’язку з розірванням мирової угоди від 11.09.2002 щодо кредиторів ЗАТ «Одесаводоканал»та Служби автомобільних доріг згідно рішення господарського суду від 21.11.2003 по справі №24-32/155-03-6572, яке набрало законної сили, та ухвалою від 28.01.2005 відновлено вимоги зазначених кредиторів у незадоволеній частині.
Ухвалою суду від 21.02.2005 поновлено повноваження керуючого санацією –керівника боржника Приступи М.П., а згідно ухвали суду від 27.01.2006 здійснено перехід до процедури санації боржника в загальному порядку передбаченому статтями 17-21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», звільнено Приступу М.П. від виконання обов’язків керуючого санацією та призначено керуючим санацією боржника розпорядника майна боржника Іванова В.М.
Таким чином, відновлено судову процедуру санації боржника, введену Ухвалою суду від 10.01.2001 за загальними нормами законодавства про банкрутство.
Судом також встановлено, що Ухвалою суду від 08.06.2001 затверджено схвалений комітетом кредиторів та погоджений Фондом держмайна України План санації боржника, пунктами 4.1.1-4.1.2 якого передбачався обмін грошових вимог кредиторів на майнові комплекси боржника, не задіяні у виробництві за участі інвестора, зокрема, складальний цех №1 з інфраструктурою та територією, що до них прилягають (том 25, а.с.34).
Отже, умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, були передбачені в плані санації, що затверджений ухвалою суду від 08.06.2001.
11.04.2006 до суду від керуючого санацією надійшло клопотання про затвердження мирової угоди між кредиторами та боржником, укладеної 11.04.2006, яке ухвалою суду було призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2006 (том 24 а.с.3-4). Зазначена ухвала суду була вручена представникам учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема Регіональному відділенню Фонду держмайна України, що підтверджується їх клопотанням №1/2296 від 17.04.2006 про відкладення розгляду справи (том 24, а.с.7). Ухвалою суду від 17.04.2006 розгляд справи відкладено на 25.04.2006, зазначена ухвала суду вручена представнику Фонду Держмайна України 19.04.2006, що підтверджується підписом представника, завіреним печаткою загального відділу Регіонального відділення по Одеській області ФДМУ на копії ухвали суду (том 24, а.с.34).
Відтак, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються доводи скаржника про порушення приписів статті 87 ГПК України та несвоєчасне повідомлення ФДМУ про розгляд справи в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що за умовами укладеної мирової угоди інвестор зобов’язався погасити грошові вимоги двох кредиторів ЗАТ «Одесаводоканал»на суму 732308,67 грн. та Служби автомобільних доріг у Донецькій області на суму 1393142,52 грн., що в цілому складає 2125451,19 грн. та значно перевищує експертну вартість переданого йому майна боржника –корпусу №1 та будівлі центральної прохідної на територію підприємства в м. Одеса по вул. Косовського, 2, які оцінено відповідно до Звіту про експертну оцінку №0130 ПП «Експерт-Консалт»від 10.04.2006 на суму 1110188 грн.
Судом першої інстанції встановлено також, що одночасно з укладенням спірної мирової угоди, яка містить елементи дозволених планом санації угод про обмін вимог до боржника на його майнові активи, 11.04.2006 між боржником та інвестором було укладено Договір про перевід боргу №2006-11/ПД, за яким первісний боржник ВАТ «Холдингова компанія «Краян»перевів на нового кредитора (інвестора) - ТОВ «Укрзакордонпраця»борг перед наступними кредиторами ЗАТ «Одесаводоканал»на суму 732308,67 грн. та Служби автомобільних доріг у Донецькій області на суму 1393142,52 грн. Відповідно до п.6.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до його повного виконання (том 24, а.с.23-24).
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою.
Відтак, виконання інвестором зобов’язань по розрахунку з кредиторами боржника у процедурі банкрутства приводить до заміни кредиторів у процедурі банкрутства на інвестора, який набуває прав вимоги до боржника, в тому числі й прав на обмін заборгованості боржника на його активи (майно).
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість затвердження Мирової угоди від 11.04.2006, як такої що містить елементи угод, передбачених боржником у Плані санації та угоди про розстрочення боргів перед конкурсними кредиторами та не вбачає при затвердженні судом зазначеної угоди порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційне подання Прокуратури Одеської області залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.04.2006 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко