1-кп/381/225/13

381/5638/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі: головуючої судді Зебелян Н.В., при секретарі Суській О.О, за участі прокурора Гриб Н.П., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310001733 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого: Київська область м[. Фастів вул. Кільцева 25, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб – дикоростучу рослину конопель – з метою особистого вживання шляхом куріння, за наступних обставин.

18.09.2013, близько 16 год.00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в м. Фастів, Київській області, біля залізничного вокзалу та маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, незаконно придбав, зірвавши із дикоростучих рослин конопель декілька гілок з листям, які потім поклав в пакет із полімерного матеріалу блідо-рожевого кольору і заховав під сорочку, де незаконно зберігав без мети збуту. В той же день, 18.09.2013, близько 17 год. 00 хв., біля будинку №22 по вул. Кільцева в м. Фастові, ОСОБА_1, був затриманий працівниками міліції і при поверхневому огляді у ОСОБА_1, під сорочкою було виявлено та вилучено пакет із полімерного матеріалу, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору масою нетто 210,0 г.

Згідно Висновку експерта №1410/х від 25.09.2013 року речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, маса якого становить в перерахунку на суху речовину становить 59,84 г.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

30.09.2013 між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_2, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12013100310001733 та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Відповідно до ч.2 ст.122 Кримінального процесуального кодексу України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Згідно ч.2 ст.124 цього Кодексу у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на це з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути процесуальні витрати.

Питання про речові докази по справі вирішити згідно з п.3 ч.9 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12013100310001733 угоду про визнання винуватості від 30.09.2013 між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30.09.2013 покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати в сумі 305 грн. 90 коп. в дохід держави.

Речові докази: рослини коноплі (аркуш кримінального провадження 21) – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

          Суддя Н.В. Зебелян