12.12.2013

ЕУН 389/5200/13-К

провадження №1-кп/389/253/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді                      Шевцової Н.В.

при секретарі                                Магась Ю.О.

за участю:

прокурора Негря Т.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, за №12013120160002152 від 18 жовтня 2013 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає по вулиці Леніна, 225 в с. Мошорине Знам’янського району Кіровоградської області, раніше судимий: 17 червня 2013 року Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт,

про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, з угодою про визнання винуватості,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 скоїв ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, за наступних обставин.

          Вироком Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 червня 2013 року ОСОБА_1 був засуджений до покарання у виді громадських робіт, загальним терміном 200 годин, за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

           06 серпня 2013 року ОСОБА_1, під підписку, був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений, що, в разі ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст. 389 КК України, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Роз’яснено, що, відповідно до ст. 37 КВК України, він зобов’язаний додержуватися встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання: сумлінно ставитись до праці; працювати на визначеному об’єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; з’являтись за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з’являтись до інспекції у встановлені дні на реєстрацію; без дозволу інспекції не виїжджати за межі України.

Час щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт, а також те, що поважними причинами неявки до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Відповідно до письмового підтвердження від 06 серпня 2013 року, ОСОБА_1 06 серпня 2013 року прибув до Мошоринської сільської ради, розташованої по вул. Леніна, 1 в с. Мошорине Знам’янського району Кіровоградської області, де був усвідомлений про початок громадських робіт та ознайомлений з графіком виходу на роботу у серпні-вересні 2013 року.

Достовірно знаючи про порядок відпрацювання громадських робіт згідно графіку, складеного спеціалістом сільської ради та затвердженого сільським головою Мошоринської сільської ради, щодо відбуття громадських робіт, загальним терміном 200 годин, по 4 години кожного дня, ОСОБА_1, маючи умисел на ухилення від відбування громадських робіт, будучи особою, засудженою до цього виду покарання, умисно ухилився від відбування громадських робіт, а саме не відпрацював жодної години, без поважних на те причин.

За угодою про визнання винуватості від 23 листопада 2013 року сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 389 КК України у виді 2 місяців арешту, з урахуванням ст. 71, 72 КК України, приєднати повністю не відбуте покарання, за вироком Знам’янського міськрайонного суду від 17 червня 2013 року, та остаточно призначити до ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 2 місяців 25 діб арешту.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 23 листопада 2013 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 листопада 2013 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/389/253/13 (єдиний унікальний номер 389/5200/13-К), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12013120160002152, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому, узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

У відповідності з ч.1 ст. 71, 72 КК України, приєднати по покарання, повністю не відбуте покарання за вироком Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 червня 2013 року, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) місяців 25 (двадцяти п’яти) діб арешту.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду Шевцова Н.В.