ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2006 Справа № 30/89
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І.
суддів:Прокопенко А.Є. -доповідача,Дмитренко Г.К.,
при секретарі судового засідання Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Рівна В.В. гол.ю/к, довіреність №381 від 24.02.06;
від відповідача: Мороз Н.М. ю/к, довіреність №8 від 10.01.06;
від відповідача: Бакум .С. гол.бухгалтер, довіреність №7 від 10.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.05р. у справі № 30/89
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ
до Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 6” м.Нікополь
про стягнення економічних санкцій в сумі 77 058,93 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.05р. по справі № 30/89 (суддя Євстигнеєва Н.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Державній інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ до Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 6” м.Нікополь про стягнення економічних санкцій в сумі 77058грн. 93коп.
Оскаржуючи рішення господарського суду Державна інспекція з контролю за цінами у Дніпропетровській області просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права в частині невірного застосування положень Закона України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 3.2 Інструкції “Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” від 03.12.01р. №298/519.
У відзиві на скаргу Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора № 6” просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необгрунтованість доводів скаржника.
Ухвалою від 05.07.05р. провадження у справі було зупинено до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 5/243, оскільки дана справа пов”язана зі справою №30/89.
В зв”язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №30/89, ухвалою від 16.11.05р. провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою від 29.11.05р. по справі № 5/243 Дніпропетровським апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження на підставі апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.05р. по справі № 5/243 за позовом Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 6” м.Нікополь до Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, за участю з-тьої особи на стороні позивача –управління житлово-комунального господарства виконкому Нікопольської міськради м.Нікополь про визнання недійсним акта державного органа.
Приймаючи до уваги, що справа № 5/243 пов”язана зі справою №30/89, колегія суддів зупинила провадження у справі до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі № 5/243.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.06р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.05р. по справі № 5/243 залишено без змін.
Ухвалою від 05.05.06р. провадження у справі № 30/89 поновлено.
Згідно з абзацем 1 пункту 6 розділу VII КАС України "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції закону України від 06.10.2005р. № 2953-1V) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2004 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ прийнято рішення № 357 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вирішено вилучити у комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6” м.Нікополь у доход державного бюджету суму 77058,93грн., яка складається з суми необґрунтовано отриманої суми виручки 25 686,31 грн. та сум штрафу –51 372,62грн. Спірне рішення прийняте в зв’язку з встановленням завищення розміру квартирної плати, чим відповідно до спірного рішення порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 року № 939 «Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій», розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.05.200 року № 149/3-р «Про розмір плати за утримання житла від при будинкових територій».
Оскільки сума економічних санкцій не була перерахована позивачем у встановлений рішенням строк, позивач, посилаючись на те, що рішення не було скасовано у встановленому законодавством порядку, звернувся до суду з вимогами про стягнення економічних санкцій в сумі 77 058, 93 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2005р. було визнано недійсним рішення державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області від 11.11.2004р. № 357 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №5/243 від 30.0.2006р.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Згідно акту перевірки порядку встановлення і застосування цін, тарифів від 02.08.2004р. розмір необґрунтовано отриманої виручки визначено позивачем у сумі 25 686,31 грн.
Акт державного чи іншого органу, як юридична форма рішень цих органів, є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. При складанні акту перевірки позивачем не дотримані вимоги п.3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519.
Так, відповідно до п.3.2 цієї Інструкції в актах визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. В акті перевірки міститься загальне посилання на оборотні відомості в частині виявлення наявної заборгованості вивезення ТПВ за три місяці мешканцями по вул.. Трубників,4/76 та наведено приклад. Посилання на інші документи первинного бухгалтерського обліку (квитанції на оплату, особові рахунки по кожній квартирі окремо, довідка про те, що відповідачу належить саме 184 900 м.кв. площі, довідка про сплату населенням 75,5 % коштів за послуги по утриманню житла і виручки) в акті перевірки відсутні. Отже, розрахунки, наведені в акті перевірки та в зведенні на документах первинного бухгалтерського обліку та не підтверджені позивачем. Не доведено позивачем факт отримання відповідачем саме за перевіряємий період квартирної плати в завищеному розмірі. Висновок про необґрунтовано отриману виручку позивачем зроблено лише на підставі узагальнених даних оборотно-сальдових відомостей по нарахуванню та отриманню коштів на розрахунковий рахунок, які не відображають фактичних даних щодо суми, яка пред’являлась до оплати, періоду оплати, суми, яка фактично сплачена мешканцями багатоквартирних будинків та отримання її відповідачем.
Таким чином, висновок про отримання позивачем необґрунтованої виручки, який зроблено позивачем на підставі щомісячних оборотно-сальдових відомостей по нарахуванню та отриманню коштів на розрахунковий рахунок від мешканців багатоквартирних будинків по місяцях перевіряємого періоду, суд вважає такими, що не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджено відповідними доказами.
Приймаючи до уваги викладене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.05р. у справі № 30/89 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко