ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

14 грудня 2006 р.

№ 43/131а

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Ходаківська І.П.

 

судді

Савенко Г.В.

 

Данилова Т.Б.

 

розглянувши

 

касаційні скарги

- Приватного підприємця  ОСОБА_1 -Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст”

 

на	постанову від 20.09.2006р. Донецького апеляційного господарського суду

 

у справі

№  43/131а  господарського суду   Донецької області

 

за позовом

Прокурора м.Макіївки в інтересах держави в особі:  Фонду державного майна України,  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області  Міністерства вугільної промисловості України  Державного підприємства “Макіїввугілля” Палацу культури шахти ім.К.І.Поченкова м.Макіївка

 

до   за участю 3-х осіб

Приватного підприємця  ОСОБА_1  1) Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” 2) Державної виконавчої служби у Червоногвардійському районі м.Макіївка

 

про	визнання недійсними акту про проведення прилюдних торгів від 08.07.2003р. та свідоцтва про право власності від 28.08.2003р.

З участю представників сторін :

позивачів  -  Прасов О.О., представник Генеральної прокуратури України

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю

3-ї особи -1: Темченко В.М., за довіреністю

3-ї особи -2:  Штепа А.В., за довіреністю

 

                                                    ВСТАНОВИВ :

  Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2006 року по справі № 43/131а в задоволенні позову Прокурора м.Макіївки в інтересах держави в особі Фонду державного майна України м.Київ, Регіонального відділення Фонду державного майна України  по Донецькій області, Міністерства вугільної промисловості України м.Київ , Державного підприємства „ Макіїввугілля”  м.Макіївка , Клубу культури шахти ім. Поченкова м. Макіївка, до відповідача   Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про визнання недійсними правочинів, вчинених при продажу  двоповерхової будівлі літнього клубу та танцмайданчика з естрадою, а саме: акт про проведення прилюдних торгів від 08.07.03р., затверджений начальником Червоногвардійського ВДВС Макіївського міського  управління юстиції  30.07.03р. , та свідоцтва на право  власності  на вказане майно від 28.08.03р. -відмовлено  за недоведеністю.

Постановою від 20.09.2006р. Донецького апеляційного господарського суду  апеляційне подання   Прокурора м. Макіївки та апеляційну скаргу Державного підприємства „ Макіїввугілля” м. Макіївка  задоволено частково.   Рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2006р. у справі №43/131а скасовано. Позов Прокурора м.Макіївки в інтересах держави в особі Фонду державного майна України м.Київ, Регіонального відділення Фонду державного майна України  по Донецькій області, Міністерства вугільної промисловості України м.Київ , Державного підприємства „Макіїввугілля”  м.Макіївка , Клубу культури шахти ім. Поченкова м. Макіївка -задовольнити частково. Визнано недійсними результати  прилюдних торгів від 28.07.03р. та  свідоцтво від 28.08.2003р., зареєстроване у реєстрі за № НОМЕР_1  на право власності на двоповерхову будівлю літнього клубу площею 857,6кв.м. та танцмайданчик з естрадою  площею 433,50кв.м. , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , б/н.  Відносно визнання недійсним Акту про проведення прилюдних торгів 08.07.03р., затвердженого начальником Червоногвардійського ВДВС Макіївського управління юстиції 30.07.03р. провадження у справі № 43/131а припинено.

Приватний підприємець  ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить Скасувати постанову Донецького Апеляційного Господарського суду від 20.09.2006 року по справі 43/131а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокуратури м.Макіївки в інтересах Держави в особі Фонду Державного майна України, регіонального відділення ФДМ у Донецькій області, Міністерства вугільної промисловості України, ДП "Макіїввугіля", Палацу культури шахти ім. Поченкова.

Донецька філія Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” також звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького Апеляційного Господарського суду від 20.09.2006 року по справі 43/131а, та залишити в силі рішення  господарського суду Донецької області від 09.06.2006 року.

        Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України,  у зв'язку із значною завантаженістю судді Першикова Є.В., для перегляду в касаційному порядку справ, призначених до розгляду на 07.12.2006р. колегією суддів у складі: головуючого - ПершиковаЄ.В., суддів -Савенко Г.В.,  Ходаківської І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -ХодаківськаІ.П., судді -СавенкоГ.В.,    Данилова Т.Б.

         07.12.2006р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.12.2006р.

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.  

       Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2003 року Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з метою виконання рішень суду за виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості з ДВАТ шахти „Чайкіно” описані два об'єкти соціальної сфери, а саме: двоповерхова будівля літнього клубу та танцмайданчик з естрадою, розташовані в Червоногвардійському районі АДРЕСА_1

       28.07.03р. вказане майно продано на прилюдних торгах, які проводилися Донецькою філією СДП „Укрспец'юст”.

        За результатами проведення прилюдних торгів 28.07.03р. Донецькою філією СДП „Укрспец'юст” складені протоколи №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, відповідно до яких переможцем конкурсу був визнаний відповідач - СПД ОСОБА_1

30.07.03р. начальником Червоногвардійського ВДВС Макіївського міського управління юстиції затверджений акт про проведення прилюдних торгів, відповідно до якого переможцем конкурсу визнано відповідача.

За цих підстав 28.08.03р. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано свідоцтво, яким посвідчено, що громадянину ОСОБА_1 належить право приватної власності на спірне майно .

На підставі  вищевказаного свідоцтва  КП „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївка” було зареєстровано право власності   на двоповерхову будівлю літнього клубу площею 857,6кв.м. та танцмайданчик з естрадою  площею 433,50кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

        Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 26.07.05р. по кримінальній справі, було встановлено, що   всупереч  вимогам ст. ст. 7, 64 Закону України „Про виконавче провадження” , ст. ст. 7, 24 Закону України „Про приватизацію державного  майна” спірне державне майно було продане, без згоди власника об'єктів (держави).

          Прокурор м.Макіївки в інтересах держави в особі Фонду державного майна України м.Київ, Регіонального відділення Фонду державного майна України  по Донецькій області, Міністерства вугільної промисловості України м. Київ, Державного підприємства „Макіїввугілля”  м. Макіївка , Клубу культури шахти ім. Поченкова м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом  до відповідача   Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.Макіївка про визнання недійсними правочинів, вчинених при продажу  двоповерхової будівлі літнього клубу та танцмайданчика з естрадою,  а саме: акт про проведення прилюдних торгів від 08.07.03р., затверджений начальником Червоногвардійського ВДВС Макіївського міського  управління юстиції  30.07.03р., та свідоцтва на право  власності  на вказане майно від 28.08.03р.    

        В оскаржуваній постанові апеляційної інстанції суд, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними  результатів  прилюдних торгів та  свідоцтва на право власності, виходив з того, що на підставі ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна” спірне майно знаходиться у   безстроковому  безоплатному користуванні ДВАТ „Шахта „Чайкіно” за умови його цільового  використання та належного утримання і без права відчуження. Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне майно  не мали права продавати у такий спосіб, як це було здійснено, оскільки воно є власністю держави та не належало ні боржнику, ані відповідачам, Державному підприємству „Макіїввугілля”  м.Макіївка чи  Клубу культури шахти ім. Поченкова м.Макіївка, а органом, уповноваженим управляти спірним майном є Міністерство вугільної промисловості України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Відповідно до статті 24 Закону України „ Про приватизацію державного майна”, яку покладено в основу вищезазначених висновків апеляційного суду,   за рішенням державного органу приватизації об'єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів підприємств, що приватизуються, від приватизації цих об'єктів можуть передаватися у комунальну власність відповідних територіальних громад відповідно до законодавства. У разі неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства, що приватизується, а також за наявності згоди відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації та корпоратизації на базі вказаного підприємства, зазначені об'єкти можуть передаватися у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України у безстрокове безоплатне користування такому товариству за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу. Подальша приватизація таких об'єктів здійснюється відповідно до закону.

         Як вбачається з вищенаведеної статті та преамбули зазначеного  Закону,  норми закону регулюють правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна .

         Разом з тим, як зазначає Фонд Державного майна України та його регіональне відділення рішення про приватизацію ДП" Макіїввугілля" та клубу не приймалось. Також не приймались рішення про приватизацію спірного майна.

         Вказані обставини не враховані та  не оцінені судом при застосування статті 24 Закону України „ Про приватизацію державного майна”.

         Також, як вбачається з матеріалів справи, на момент продажу спірного майна,  відповідно до наказу Мінстерства палива та енергетики України  №22 від 23.01.03. ДВАТ шахта “Чайкіно” вже не була юридичною особою і в результаті реорганізації увійшла до складу Державного підприємства “Макіїввугілля”, як відокремлений підрозділ без прав юридичної особи, що підтверджується довідкою обласного управління статистики №7-25-320 від 29.05.03.

         Таким чином відбулося припинення діяльності ДВАТ шахта “Чайкіно” як окремого суб'єкта господарювання шляхом приєднання до іншого суб'єкта господарювання.           

         Відповідно до ч.3 ст.59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

        Отже, Державне підприємство “Макіїввугілля” як правонаступник ДВАТ шахта “Чайкіно” відповідає за зобов'язаннями останнього майном, що належить йому на праві повного господарського відання.

      Як встановив апеляційний суд, спірне майно на час продажу знаходилась  на балансі ВП„Шахта „Чайкіно” Державного підприємства „ Макіїввугілля”. 

      Відповідно до п.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. 

        Як вбачається із статуту Державного підприємства “Макіїввугілля”, зазначене підприємство та його структурні підрозділи, є державним комерційним підприємством метою діяльності якого є отримання прибутку.

        Відповідно до ст.74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

       Проте, вказуючи на неправомірність реалізації спірного майна за борги Шахта „Чайкіно” без згоди власника (держави), апеляційний суд не дав оцінки обставинам справи в розрізі наведених норм закону, що має значення для правильного вирішення спору.

      Враховуючи те, що судом першої інстанції взагалі не оцінювалися доводи  позивача по суті заявлених вимог, зокрема, щодо наявності або відсутності встановлених законом підстав для визнання торгів (угоди) недійсними, прийняті  у справі рішення та постанова  підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

          Керуючись, ст.ст.111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

    

                                              ПОСТАНОВИВ :

         Касаційні скарги Приватного підприємця  ОСОБА_1

та Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” задовольнити .

         Постанову від 20.09.2006р. Донецького апеляційного господарського суду  та   рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2006 року по справі № 43/131а скасувати.

         Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

 

 

 

Головуючий    суддя                                                                     І.  Ходаківська 

                                                                  

Судді                                                                                              Г. Савенко

                

                                                                                                      Т. Данилова