СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №118/2622/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого – судді – Іоненко Т.І.,

за участю секретаря – Меркулової О.М.,

прокурора – Пахомової К.Т.,

потерпілого – ОСОБА_1,

обвинуваченого                      – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013130210001197 за обвинуваченням:

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АР Крим, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого слюсарем військової частини А1883, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 17 вересня 2013 року, приблизно о 19 годині, знаходячись біля багатоквартирного будинку №7 по віл. Вишневій м. Судака АР Крим, під час сварки, що раптово виникла на грунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1 не менше одного удару кулаком лівої руки в ділянку голови.

В результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, синця (забою) правої біля очної ділянки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №205 від 07.11.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Потерпілим від вчиненого кримінального правопорушення є ОСОБА_1.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, – заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

28 листопада 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Відповідно до умов зазначеної угоди її сторони погоджуються з формулюванням обвинувачення та його правовою кваліфікацією за ч.2 ст.125 КК України, з істотними для даного кримінального провадження обставинами, встановленими на стадії досудового розслідування, викладеними в обвинувальному акті. Потерпілий ОСОБА_1 не визначає в угоді ніяких дій обвинуваченого, які той мав би вчинити у певний строк на його користь.

В угоді про примирення сторони також узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що суть пред’явленого обвинувачення йому зрозуміла, свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він визнає беззаперечно у повному обсязі, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, розуміє обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, відмовляється від здійснення прав передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що угоду про примирення укладено за його ініціативою, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, розуміє обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, та позбавлення права вимагати у подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України та пред’являти до обвинуваченого вимоги, не передбачені угодою.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначені сторони, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація із зазначенням статті КК України та її частини, інформація про відсутність шкоди, узгоджене покарання, надана згода сторін на його призначення, обізнаність сторін щодо наслідків укладення та затвердження угоди, дата її укладення, підписи сторін, враховуючи, що в угоді про примирення у відповідності з вимогами ст. 65 КК України вид та розмір покарання, за злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України, обраний в межах встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до загальних правил призначення кримінальних покарань та інших положень Загальної частини КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, особи обвинуваченого, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України – щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування завданої шкоди, має на утриманні трьох малолітніх дітей, а також відсутність обставин, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що угода про примирення не суперечить і відповідає фактичним матеріалам справи та вимогам закону, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів потерпілого та обвинуваченого, інших осіб, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті що передбачені в угоді.

Прокурор вважає необхідним затвердити судом дану угоду.

Потерпілий ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2 наполягають на затвердженні судом угоди.

Оскільки судом встановлено, що угода про примирення відповідає вимогам ст.ст. 468-473 КПК України, суд вважає, що є підстави для винесення вироку на підставі угоди про примирення потерпілого та обвинуваченого.

Під час досудового розслідування та судового провадження заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_2 не застосовувались.

Арешт на майно обвинуваченого органами досудового слідства не накладався.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2013 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання – штраф у розмірі 60 (шістдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в порядку апеляції в Апеляційний суд АР Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Судацький міський суд АР Крим з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Головуючий - суддя –