ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

14 грудня 2006 р.

№ 36/121

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Першиков Є.В.

 

судді

Савенко Г.В.

 

Ходаківська І.П.

 

розглянувши

 

касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1

 

на	постанову від 25.07.2006р. Київського апеляційного господарського суду

 

у справі

№  36/121 Господарського суду   міста Києва

 

за позовом

Заступника прокурора міста Києва  в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Київський метрополітен”

 

до	Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1

 

про	стягнення 12 240 грн. 24 коп.

З участю представників :

позивача - Акімова  А.В., за довіреністю

відповідача -ОСОБА_1 (відповідач)

                       ОСОБА_2, за довіреністю

 

                                                    ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі       № 36/121 в позові відмовлено повністю на підставі договору оренди № НОМЕР_1 від 25.03.2003р.

Постановою від 25.07.2006р. Київського апеляційного господарського суду  у даній справі апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва  задоволено. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі № 36/121. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен”  11 565 грн. 13 коп. заборгованості, 518 грн. 30 коп. пені та 156 грн. 81 коп. річних. Стягнуто з  відповідача в доход Державного бюджету України 122 грн. 40 коп. державного мита у зв'язку з задоволенням позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 66 грн. 20 коп. державного мита у зв'язку з задоволенням апеляційного подання.

        Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати  постанову від 25.07.2006р. Київського апеляційного господарського суду  та залишити  в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі   № 36/121.

         Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2003р. на підставі рішення Київської міської ради від 14.03.2002р. № НОМЕР_2 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар)  укладений договір оренди № НОМЕР_1 підпунктами 1.1., 2.1., 2.4., 3.1., 3.1.1., 3.3., 3.5. -3.8., 10.1., 10.5., 10.7. якого, відповідно, передбачено:

-          передачу орендарю в строкове платне користування частини          вестибюлю станції метро “Позняки” площею 8,9 кв. м.;

-          вступ орендаря в користування по акту прийому-передачі;

-          повернення орендованого майна за актом прийому-передачі на момент припинення дії договору, несення орендарем перед орендодавцем в разі невиконання цього повної матеріальної відповідальності за нанесені йому збитки;

-          орендну плату в розмірі 8 112 грн. 06 коп. за рік без ПДВ, 676 грн. 01 коп. без ПДВ за перший місяць та в подальшому за кожний наступний місяць з коригуванням на щомісячний індекс інфляції;

-          пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки сплати орендної плати;

-          сплату 55 грн. 30 коп. без ПДВ за послуги, 146 грн. 26 коп. ПДВ, всього з ПДВ за перший місяць 877 грн. 57 коп., сплату оренди не пізніше 5 числа поточного місяця;

-          дію договору по 14.03.2005р.;

-          продовження терміну дії договору в разі відсутності заяви сторін про його припинення протягом місяця після закінчення дії;

-          припинення дії договору в разі закінчення терміну, на який він був укладений.

Актом прийому-передачі від 25.01.2003р. підтверджується прийняття відповідачем в оренду частину вестибюлю станції метро “Позняки” площею 8,9 кв. м. по договору оренди № НОМЕР_1.

Згідно додаткових угод № 1 без зазначення дати та № НОМЕР_3 до договору орендна плата з урахуванням вартості послуг та ПДВ за кожний місяць складала, відповідно, з 01.01.2004р. -970 грн. 92 коп., а з 01.11.2004р. -1 057 грн. 28 коп.

Листом від 08.12.2004р. № НОМЕР_4 позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору 14.03.2005р. та можливість його продовження лише на підставі рішення Київської міської ради, а в разі відсутності такого необхідність звільнення орендованої площі з оформленням акту повернення орендованого майна. 

Апеляційним судом також встановлено, що рішеннями вказаної ради від 31.03.2005р.  № НОМЕР_5, від 02.02.2006р. № НОМЕР_6 продовжено термін дії договорів, в тому числі з відповідачем, відповідно, до 01.05.2005р. та на 364 дні, зміни в договір № НОМЕР_1 чи укладення нового договору сторонами не здійснювались, акт прийому-передачі про повернення орендованого майна до теперішнього часу не складений, спірне майно знаходиться у відповідача.

Відповідно до ст.111⁷ ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як встановлено судом, згідно наданих позивачем розрахунку та відповідачем платіжних документів заборгованість відповідача по орендній платі з урахуванням вартості послуг та ПДВ за період з червня 2005року по березень 2006 року становить 11 565 грн. 13 коп. Надані позивачем розрахунки пені та річних проведені в межах позовної давності та відповідають вихідним сумам заборгованості по орендній платі взятим для їх обчислення за вищезазначені періоди.

Виходячи із встановлених по справі обставин, на підставі ст. ст. 19, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 257, 258, 525, 526, 546-552, 610, 611, 614, 623-625 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, апеляційний суд  дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до  ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін  оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови .         

 

 

 Керуючись, ст.ст.111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

 

                                            ПОСТАНОВИВ :

 

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1залишити без задоволення.

 

Постанову від 25.07.2006р. Київського апеляційного господарського суду  у справі  №  36/121 Господарського суду   міста Києва залишити без змін.

 

 

 

Головуючий    суддя                                                       Є. Першиков

                                                                 

Судді                                                                               Г. Савенко

                

                                                                                                  І.  Ходаківська