ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р. | № 9/224/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Рибак В.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” до Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, Державного підприємства “Суднобудвний завод імені 61 комунара” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У червні 2005р. ВАТ “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” пред’явило в господарському суді позов до Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили Державного підприємства “Суднобудвний завод імені 61 комунара” (далі – відповідач-1) про стягнення 62051,20 грн. донарахування оплати за порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996. №28 (у редакції постанови НКРЕ 22.08.2002р. №928) згідно акту про порушення ПКЕЕ №008935 від 06.04.2004р., 7490,34 грн. збитків від інфляції та 1031,92 грн. 3% річних.
У подальшому у якості відповідача-2 було залучено Державне підприємства “Суднобудвний завод імені 61 комунара”.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005р. (суддя Філінюк І.Г.) у позові було відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. (судді Петров М.С. –головуючий, Разюк Г.П., Колоколов С.І.) апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005р. змінено, позов задоволено частково, з відповідача-1 на користь позивача стягнуто 62051,28 грн. основного боргу, 4259,89 грн. інфляційних, 570,47 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено. Відповідача-2 від відповідальності звільнено.
У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р., а рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору є додаткове нарахування за безоблікове споживання електроенергії, а також 3% річних та інфляційних сум.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено причетність Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П. Могили до предмету спору (далі - Університет).
Суд же другої інстанції прийшов до висновку, що зазначений Університет є належним відповідачем і вина останнього у безоблікованому споживанню електроенергії доведена.
Проте з висновком суду апеляційної інстанції щодо доведеності факту безоблікового споживання Університетом електроенергії, повністю погодитись не можна.
За приписом п. 4.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (зі змінами і доповненнями) повірка діючих розрахункових засобів обліку забезпечується електропередавальною організацією у відповідності до договору між сторонами (далі –Правил).
Повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись у терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни, електропередавальна організація не має права на встановлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з неправильною роботою розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Як посилався відповідач, лічильники, які були встановлені в ТП 1100, не проходили повірки з боку позивача більше трьох років.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пов’язувалось нарахування сум за безоблікове споживання електроенергії з роботою приладу обліку СРЧУ-И673 М №2898554 (реактивної енергії).
(а.с. 3)
Суд же виходив з того, що донарахування проведені позивачем пов’язане з приладом обліку активної енергії САЧУ-И672 М №431601.
Як посилався ж представник Університету, при перевірці 06.04.2006р. роботи приладу обліку активної енергії, що було у подальшому підставою для нарахування, порушень пломб не виявлено.
З іншого, посилався і на те, що позивач мав вільний доступ до приладів обліку. Після складання 06.04.2006р. акта обстеження та акта про порушення Правил, позивачем прилад було опечатано наклейками з написами “Обленерго” за №№201209, 201208,201213,201210 та встановлено пломбу типу “Спрут”.
При повторному обстеженні 14.04.2004р. він не був присутнім, в акті обстеження за цією датою відсутні записи про наявність та збереження вказаних наклейок та пломб, встановлених 06.04.2006р., демонтовані у подальшому прилади обліку позивач не передав на експертизу для з’ясування їх технічного стану, зміна ж електросхеми неможлива без порушення пломб.
Суд цих пояснень останнього належним чином не перевірив і оцінки не дав, тоді як вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
Водночас не перевірив суд і не дав оцінки поясненням відповідача, що в акті обстеження від 06.04.2004р. та в акті про порушення Правил користування електричною енергією за №008935 від 06.04.2004р. не зазначено номер вимірювальних кліщів (приладу), яким проводилось вимірювання, як і на невідповідність при цьому дій позивача положенням п. 5.9 Правил.
Також, вирішуючи спір, суду слід було звернути увагу і на припис п. 6 Методики обстеження обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, з якої виходив позивач для розрахунку суми заявленої до стягнення, як і з'ясувати правову природу донарахованої суми, що впливає на обґрунтованість нарахування 3% річних та інфляційних сум.
Не звернув суд увагу і на те, чи може бути предметом розгляду позов стосовно відповідача - Державного підприємства "Суднобудвний завод імені 61 комунара", з огляду рішення господарського суду Миколаївської області від 21.09.2004р. у справі №5/304, яке вступило в законну силу.
(ас. 43)
Отже, враховуючи наведене, судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і вирішити спір відповідно до вимог закону
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 12.08.2005р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
В.Рибак
П.Гончарук