Справа 22ц-1855                              Головуючий у першій інстанції - Кішковська З.А.

Категорія - 26                                    Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                       м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого   Лисенка П.П.

суддів                Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі          Варміш О.С.

за участю   представника відповідачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області  від 3 серпня  2006 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про відшкодування витрат на поховання спадкодавця

УСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначала, що вона, як сестра померлої, понесла всі витрати на поховання ОСОБА_4 в розмірі 5013 грн.37 коп. Посилаючись на те, що за заповітом відповідачка є спадкоємицею 1/5 частини будинку АДРЕСА_1, а також саме вона забрала всі речі з будинку ОСОБА_4, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_3 ці витрати.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погодившись з висновком суду щодо неприйняття спадщини ОСОБА_3, просила рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1232 ЦК України обов'язок відшкодувати розумні витрати на утримання, догляд та поховання спадкодавця покладено на спадкоємців.

З матеріалів справи вбачається, що у заповіті ОСОБА_5 від 16 квітня 1996 року спадкоємицею 1/5 частини будинку АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_3, а спадкоємцями по 2/5 його частини - позивачку та ОСОБА_7 / а.с.5/. ОСОБА_3 спадщину за заповітом не прийняла. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на жилий будинок отримала ОСОБА_2 / а.с.48/. 19 квітня 2004 року позивачка продала спадкове майно /а.с.58/.

Встановивши ці обставини, суд дійшов обгрунтованого висновку, що єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, як за заповітом так і за законом, є позивачка ОСОБА_2, а тому вона не має права на відшкодування іншими особами понесених витрат на поховання спадкодавця.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам ст.ст. 1232, 1268-1270 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що після смерті спадкодавця відповідачка ОСОБА_3 взяла частину майна з будинку, не мають правового значення, оскільки за змістом ст. 1268 ЦК України такі дії не свідчать про прийняття спадщини.

Спір між сторонами щодо майна, яке знаходилося у будинку ОСОБА_4, вирішено судовим рішенням від 12 листопада 2004 року, яке набрало законної сили. Крім того, це майно не входить до обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом.

Інших доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним вимог цивільного та процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить, а тому підстав для скасування судового рішення колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.