ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 р. | № 4/192 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Компанія “Солде-Грейн”, м. Кіровоград (далі –Компанія)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006
зі справи № 4/192
за позовом приватного підприємства “Вестра-флекс”, м. Київ (далі - Підприємство)
до Компанії
про стягнення 9 592, 46 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми 9 592, 46 грн., в тому числі 7 829, 50 грн. заборгованості за договором, 1 426 грн. пені та 336, 96 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 (суддя Хилько Ю.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 (колегія суддів у складі: Науменко І.М. –головуючий, судді Білецька Л.М. і Голяшкін О.В.), позов задоволено частково; з Компанії стягнуто на користь Підприємства: 7 829, 50 грн. заборгованості за отримані послуги та поставлений товар; 713 грн. пені за період з 17.04.2005 по 17.10.2005; 336, 96 грн. “витрат за проведення випробування”; 88, 77 грн. державного мита і 109, 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Компанії в доход державного бюджету України стягнуто 6, 08 грн. “доплати за неповно сплачене позивачем державне мито”. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на статті 11, 639, 655, 691, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) виходили з обґрунтованості позовних вимог у зазначених сумах.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу мотивовано тим, що: апеляційний господарський суд не взяв до уваги заперечення щодо відсутності укладеного в письмовій формі договору, а така відсутність, на думку скаржника, “не дає змоги стверджувати про термін виконання зобов’язань, а значить і нарахування пені з цього терміну”; стаття 624 ЦК України, на яку посилався позивач зі справи, передбачає відшкодування збитків за невиконання зобов’язань, належних доказів чого позивачем не надано.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з’явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи, та передачі останньої на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у лютому 2005 року Підприємством і Компанією досягнуто згоди (шляхом усної домовленості) щодо надання Компанії послуг з виготовлення поліграфічної продукції (допечатна підготовка кліше) та наступного укладення договору купівлі-продажу виготовлених із застосуванням цього кліше пакувальних пакетів з пропилену в кількості, за ціною та в асортименті згідно із специфікацією; договір у письмовій формі сторонами не укладався;
- за умовами цієї домовленості Підприємство згідно з дорученням Компанії виготовило відповідну поліграфічну продукцію та передало її представникові Компанії 07.04.2005 за актом приймання-передачі № 68ф;
- Компанія виконану роботу прийняла без зауважень та погодилася із зазначеною в цьому акті вартістю виконаної роботи –3 354 грн. (з ПДВ);
- у реалізації своїх намірів щодо укладення договору купівлі-продажу товарів Компанія за дорученням на ім’я Виходцева А.М. від 07.04.2005 серії ЯИЧ № 488588 отримала за рахунком-фактурою від 04.03.2005 № 54/ф 181 300 шт. пакетів, якими й розпорядилася на власний розсуд;
- загальна вартість робіт з надання послуг та купівлі-продажу склала 27 829, 50 грн. Компанія сплатила Підприємству в період з 16.03.2005 по 14.04.2005 суму 20 000 грн.; за станом на 07.04.2006 Компанія була боржником Підприємства в сумі 7 829, 50 грн.;
- пропозиції Підприємства щодо погашення заборгованості Компанією залишено без задоволення;
- 24.05.2005 Компанія направляла Підприємству претензію № 159 щодо якості поставлених пакетів, у якій визнала факт укладення сторонами договору купівлі-продажу від 16.02.2005 № 19/02/05 та його умови; згідно з пунктом 8.1 цього договору Компанія за прострочення оплати поставленого товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Відтак, на думку господарських судів, Компанія має сплатити пеню в сумі 713 грн. (а не 1 426 грн., як зазначено в позовній заяві) з урахуванням вимог статті 232 ГК України;
- доказів погашення заборгованості Компанією не подано;
- Підприємство, крім того, зазнало витрат у сумі 336, 96 грн. на проведення випробувань виробів, які ним проводилися “в період досудового врегулювання спору у зв’язку з безпідставними та необґрунтованими запереченнями відповідача щодо невідповідності якості поставлених пакетів”.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” та роз’ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 з тією ж назвою обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані в даній справі судові рішення наведеним вимогам не відповідають з огляду на таке.
Обидва зазначені судові рішення містять взаємно суперечливі дані стосовно наявності чи відсутності договору, укладеного сторонами в письмовій формі. З одного боку, зазначається, що договір у письмовій формі сторонами укладений не був, з іншого –згадується про наявність укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 16.02.2005 № 19/02/05, причому з посиланням лише на претензію Компанії від 24.05.2005 № 159, в якій ідеться про цей договір, тобто самі господарські суди факту існування такого договору належним чином не перевірили. Тим часом наявність (чи відсутність) такого документа має значення для вирішення даного спору, зокрема, для з’ясування того, чи визначено сторонами строк (термін) виконання зобов’язань, і якщо визначено, то яким чином.
Крім того, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у частині стягнення суми “витрат позивача на проведення випробувань виробів”, попередні судові інстанції не зазначили жодного доказу наявності відповідних витрат та не обґрунтували причинного зв’язку між цими витратами (якщо вони дійсно мали місце) і діями (бездіяльністю) відповідача зі справи, зокрема, чи були такі дії (бездіяльність) єдиною причиною здійснення витрат.
Таким чином, попередні судові інстанції у розгляді даної справи припустилися неправильного застосування:
частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи;
частини першої статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;
пункту 3 частини першої статті 84 названого Кодексу щодо зазначення у мотивувальній частині рішення доказів, на підставі яких прийнято рішення.
У зв’язку з наведеним у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, а саме ЦК України і ГК України.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно належним чином встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Компанія “Солде-Грейн” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 зі справи № 4/192 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
- Номер:
- Опис: стягнення 45 902 381,67 грн.
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.05.2015
- Дата етапу: 02.06.2015
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.06.2018
- Дата етапу: 13.07.2018
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.12.2021
- Дата етапу: 17.12.2021
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.02.2022
- Дата етапу: 03.02.2022
- Номер:
- Опис: Пенсійне страхування
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.05.2007
- Дата етапу: 07.06.2007
- Номер:
- Опис: Пенсійне страхування
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.05.2007
- Дата етапу: 29.04.2025
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
- Номер справи: 4/192
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Селіваненко В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.04.2025
- Дата етапу: 07.05.2025