Справа № 127/26886/13-ц
Провадження № 2/127/7792/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.12.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді Романчук Р. В.
при секретарі Алексюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що від шлюбу, зареєстрованого між нею та відповідачем, 01.05.2012 року у них народився син ОСОБА_3. Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.09.2013 року шлюб між ними розірвано. Син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча в змозі її надавати, відповідач не працює, має нерегулярний, мінливий дохід. Стан здоров’я дитини нормальний, вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує соціальну допомогу на дитину, інших доходів немає. Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня розірвання шлюбу і до досягнення дитиною повноліття. Після розірвання шлюбу з вимогами про сплату аліментів до відповідача не зверталася. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що від шлюбу у них з позивачем народився син ОСОБА_3, який проживає разом з позивачем, він періодично надає матеріальну допомогу дитині, забирає його на вихідні дні до себе. На даний час він не працює, постійних доходів немає, тому можливості сплачувати аліменти в сумі, яку просить позивач, немає. Інших неповнолітніх дітей або утриманців немає, стягнення за виконавчими листами з нього не проводяться, має поганий стан здоров'я, на обліку у службі зайнятості не перебуває, не зареєстрований як фізична особа - підприємець. Зазначив, що згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 400 грн. щомісячно починаючи з дня звернення позивача до суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є частково обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження дитини встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії 1-АМ № 220494.
Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.09.2013 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН “Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення із відповідача аліментів на утримання його дитини.
Відповідно до ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів, враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК України) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач може і повинен надавати матеріальну допомогу дитині. При вирішенні питання про розмір аліментів, суд враховує положення ст. ст. 182, 184 СК України, зокрема, суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, те, що дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, позивач не працює. Також суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідача, зокрема те, що відповідач не працює, має нерегулярний, мінливий дохід, інших утриманців немає, не заперечує проти утримання з нього аліментів на дитину, однак в меншому розмірі. Крім того, позивач не надала до суду належних та допустимих доказів того, що відповідач отримує відповідні доходи та має можливість виплачувати аліменти в сумі, в якій просить позивач.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд має підстави для задоволення позову частково та стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини в розмірі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 06.11.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час, а саме, з часу розірвання шлюбу між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Однак, в судовому засіданні позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів за минулий час, а саме з часу розірвання шлюбу між сторонами, задоволенню не підлягає.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, позов задоволено частково, а тому відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184 СК України, ст. ст. 11, 57, 60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 06.11.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
В задоволені позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ