Номер провадження № 22-ц/785/6117/13

Головуючий у першій інстанції Пепеляшклв О. С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

25.03.2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає спільно з нею. Оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23.04.2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно, починаючи з 25.03.2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 (дня досягнення дитиною повноліття).

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає разом з ОСОБА_3

Задовольняючи вимоги про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з обов'язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, а при визначенні розміру аліментів в твердій грошовій сумі вважав, що відповідач не має постійного заробітку.

Висновок суду про обґрунтованість позову про необхідність стягнення аліментів ґрунтується на законі.

Разом із тим, погодитися із висновком суду щодо визначення розміру аліментів в повні мірі неможна з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 року на адресу Суворовського районного суду м. Одеси надійшла телеграма від ОСОБА_2 з проханням слухати справу з урахуванням його заперечень на позов, направлених на адресу суду 22.04.2012 року поштою, однак судом першої інстанції справу було розглянуто без врахування доводів та заперечень відповідача, які надійшли після розгляду справи, а подана телеграма розцінена як можливість розгляду справи у відсутність відповідача, хоча її розгляд за відсутності відповідача за змістом обумовлений необхідністю врахування заперечень до позову. При цьому відповідач вперше не з'явився в судове засідання.

Справу розглянуто за відсутності сторін, водночас із заяви ОСОБА_3 на адресу суду (а.с.12) видно, що вона не заперечує проти ухвалення заочного рішення, однак суд розглянув справу в загальному порядку, позбавив можливості відповідача переглянути справу, розглянуту без його участі і без врахування його доводів та заперечень.

Таким чином, при розгляді справи судом недотриманий встановлений ст.212 ЦПК України принцип оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін. Крім того, такі дії призвели до неповного з'ясування справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст.60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, і суд у порушення вимог ч. 4 ст.10, ч. 1 ст.31, ч. 1 ст. 137 ЦПК України не сприяв всебічному й повному з'ясуванню обставин справи.

Так, вирішуючи спір, суд першої інстанції не перевірив, який дохід має ОСОБА_2, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

За змістом ст.182 СК України суд, при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

З постанови Купянського міського суду Харківської області від 27.05.1996 року вбачається, що з ОСОБА_2 в розмірі ? частини від усіх видів заробітку стягуються аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, що був зобов'язаний врахувати суд під час ухвалення рішення в силу вимог ст.182 СК України, тому з врахуванням цієї обставини рішення підлягає зміні в частині визначення розміру стягнення, стягненню підлягають 550 грн. щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Не приймається до уваги довідки від 10.07.2013р., 08.10.2013р., 13.11.2013р., направлені ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду, про те, що він працює в ТОВ «Титан» на посаді контролера КПП з 02.01.2013 року із щомісячним окладом 1250 грн., який з жовтня 2013 року зменшено до 923,91 грн., оскільки про їх існування не було повідомлено суд першої інстанції навіть в направлених на адресу суду запереченнях, в яких ОСОБА_2 посилався на те, що не працює і доходу не має. Так само про те, що він не працює було викладено в апеляційній скарзі, яка подана 12.06.2013 року, що суперечить відомостям, викладеним в довідках про те, що в цей час він працював.

Такі обставини не дають підстав вважати поважними причини їх неподання до суду своєчасно, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення, водночас дають право ОСОБА_2 на звернення із позовом про зміну розміру аліментів.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 550 гривень щомісячно, починаючи з 25.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, в решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: