№ справа:105/2060/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кузнецова Лариса Миколаївна
№ провадження:11-кп/190/920/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Рижової І. В.
Суддів - Балахонова Б.Л., Мельник Т. О.
при секретарі -Люшня К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 105/2060/13-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 р., за яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця с. Болотне Джанкойського району АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст. 115 КК України.
за участю прокурора обвинуваченогоАметової Д.С. захисника - ОСОБА_6
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження щодо його підзахисного закрити у зв'язку з недоведеністю провини його підзахисного.
Свої доводи мотивує тим, що висновки суду першої інстанції викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, захисник посилається на те, що суду першої інстанції не представлено не одного доказу підтверджуючих вину його підзахисного ОСОБА_7 в інкримінованому органами досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, оскільки ні свідчення свідків, ні письмові докази не доводжують провину ОСОБА_7.
Вироком Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 07.10.2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі.
На апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, прокурором у кримінальному провадженні старший прокурор Джанкойської міжрайонної прокуратури АР Крим Цуркан О.В. подані заперечення, в яких він просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів приходить до висновку, що вони є необґрунтованими з наступних підстав.
Як вказано у вироку, ОСОБА_7, визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
ІНФОРМАЦІЯ_5 р., у період часу з 00 години 45 хвилин по 03 години 45 хвилин, ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, знаходячись у приміщенні жилого будинку, під час сварки зі своєю співмешканкою - ОСОБА_10, яка виникла між ними на ґрунті спільного вживання спиртних напоїв, діючи умисно та свідомо, наніс по тілу ОСОБА_10 множинні тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів в області обличчя, шиї та верхньої частини тіла.
Причиною смерті ОСОБА_10 згідно висновку експертизи стала механічна асфіксія .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину не визнав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження під час судового провадження, підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вина ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_10 доведена.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заперечуючи свою вину в інкримінованому йому органами досудового розслідування кримінальному правопорушенні, пояснив, що 27 січня 2013 р. він спільно зі своєю співмешканкою - ОСОБА_10 вживали цілий день спиртні напої. Приблизно о 19 годині, він прийшов до сусідів ОСОБА_11, де спільно з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вживали спиртні напої, а ОСОБА_10 залишилися вдома відпочивати. Приблизно о 23 годині, він повернувся додому, побачив біля калитки лежачу ОСОБА_10, яка була з ознаками тілесних ушкоджень, та на якій була порвана дублянка (відірваний рукав). На його питання: «Хто це зробив?», вона мовчала. Він допоміг їй пройти додому та лягти в ліжко. Через деякий час він знову звернувся до ОСОБА_10, але вона не відповіла. Тоді, він побіг до сусідів ОСОБА_12, ОСОБА_13, його сестри ОСОБА_19, та розповів, що ОСОБА_10 хтось побив, це міг зробити ОСОБА_14
Вказані обвинуваченим обставини про те, що він не вбивав свою співмешканку ОСОБА_10, а це зробив хтось інший не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та вірно розцінені судом як спосіб захисту.
Свідчення обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він знайшов ОСОБА_10 в побитому стані на вулиці біля калитки його домоволодіння та допоміг їй дійти до дому, спростовуються висновком судово - медичної експертизи № 43 від 28.01.2013 р., згідно якої причиною смерті ОСОБА_10 явилася механічна асфіксія в результаті здавлення шиї, при задушенні руками, асфіксія веде до швидкої втрати свідомості, у зв'язку з цим ОСОБА_10 не могла здійснювати будь - яких цілеспрямованих дій.
Крім того, як убачається з висновку судово - медичної експертизи, ОСОБА_10 були заподіяні множинні садна та крововиливи в області обличчя, шиї та верхньої частини тіла (т.2 а.с. 166 - 173).
Тобто з висновку судово - медичної експертизи убачається, що ОСОБА_10 після отримання тілесних ушкоджень не могла здійснювати будь - яких цілеспрямованих дій, так як виявлені тілесні ушкодження ведуть до втрати свідомості, після отримання яких ОСОБА_10 могла жити протягом часу, що вимірюється хвилинами, що спростовує свідчення обвинуваченого про те, що знайдена ним на дворі ОСОБА_10 пересувалася з його допомогою.
Факт того, що в свідченнях обвинуваченого ОСОБА_7 є суперечності, щодо виявлення ОСОБА_10 біля калитки його домоволодіння з пошкодженим одягом свідчать свідчення свідка ОСОБА_13
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що 27.01.2013 р., приблизно о 15 годині 30 хвилин до неї приходили ОСОБА_7 і ОСОБА_10, яки просили продукти харчування. Вона побачила під оком ОСОБА_10 синець, який вже сходив, а також порваний рукав на її дублянки. Приблизно о 2 годині 30 хвилин, ІНФОРМАЦІЯ_5 р., до неї прийшов ОСОБА_7, та розповів, що ОСОБА_10 мертва.
Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 доповнила, що вона була присутня в якості понятої при огляді місця події, під час якого на підлозі у кімнаті та коридорі були виявленні волосся, та було враження, що померлу хтось тягав за волосся.
Тобто із свідчень свідка ОСОБА_13 убачається, що одяг померлої ОСОБА_10 був вже пошкоджений, коли вона бачила останню приблизно о 15 годині 30 хвилин 27.01.2013 р., а не як стверджує обвинувачений ОСОБА_7 після 1 години 30 хвилин, ІНФОРМАЦІЯ_5 р., коли він повернувся від ОСОБА_11
Колегія суддів вважає, що ствердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він в момент вчинення вбивства ОСОБА_10 був відсутній вдома спростовується свідченнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15
Так, свідок ОСОБА_11 у суді пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 р., до нього тричі в ночі приходив ОСОБА_7, перший раз приблизно о 01 годині 30 хвилин, але знаходився приблизно 10 - 15 хвилин, потім повернувся через 15 - 20 хвилин, та розповів, що знайшов біля калитки його домоволодіння побиту ОСОБА_10, якій допоміг зайти додому, а о 2 годині 30 хвилин, повідомив, що ОСОБА_10 мертва.
Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 доповнив, що ОСОБА_7 прийшовши до нього перший раз розповів, що прийшов із с. Болотне.
Аналогічні свідчення були дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_12 і ОСОБА_15, які в той день знаходилися у буднику ОСОБА_11, та бачили як до останнього приходив ОСОБА_7
Ні обвинуваченим ОСОБА_7, ні його захистом не представлено суду доказів того, що на момент вбивства ОСОБА_10, підозрюваний був у с. Болотне.
Тому, колегія суддів вважає, що ствердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він перебував у с. Болотне є підставою щоб надати собі алібі, але не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Свідчення свідка ОСОБА_16, брата загиблої, підтверджує факт того, що обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово спричиняв померлої ОСОБА_10 тілесні ушкодження під час вживання спиртними напоями, у зв'язку з чим, остання побоювалася ОСОБА_7, казала що одного разу її побиття співмешканцем може привести до її загибелі, а свідок ОСОБА_17 підтвердила, що синці на її обличчі були спричинені ОСОБА_7
Факт того, що між ОСОБА_7 і ОСОБА_10 в той день була сварка підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні пояснив, що 27.01.2013 р., у період часу з 18 години до 20 години чув з будинку ОСОБА_7 голосні розмови.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано поклав до основи обвинувального вироку свідчення свідків, які не доводжують провину його підзахисного ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_10 на думку колегії суддів є необґрунтованими, оскільки хоча вони не були очевидцями даного кримінального правопорушення, але данні свідчення узагальнюють поведінку обвинуваченого та його ставлення до ОСОБА_10 у період їх спільного вживання спиртними напоями, тобто причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до умисного вбивства ОСОБА_10
Твердження захисника про те, що із письмових доказів досліджених у судовому засіданні не убачається вина його підзахисного ОСОБА_7 то на думку колегії суддів є необґрунтованими, оскільки із висновків судово - імунологічних експертиз №№ 474, 473, 471 від 11.02.2013 р. убачається, що на дублянці, спортивній кофті та куртці з капелюхом померлої ОСОБА_10, та на фрагменту штор, паласу, вилучених під час огляду місця події, встановлено наявність крові людини, походження якої не виключно від ОСОБА_10 та ОСОБА_7, за наявності у останнього пошкоджень які супроводжуються зовнішньою кровотечею в момент вчинення злочину (т.2 а.с. 97 -102, 109 - 114, 121 - 125).
Із висновку судово - імунологічної експертизи № 472 від 11.02.2013 р. убачається, що із кімнат за місцем вчинення злочину, знайдені волосся людини, є такими, що вирвані та випали, та які могли належить ОСОБА_10 (т.2 а.с. 83 - 90).
Тобто данні висновки експертиз вказують на те, що мало місце убивства, яке сталося не на улиці, а в будинку, що спростовують свідчення обвинуваченого щодо місця знаходження побитої ОСОБА_10
Таким чином, фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судом першої інстанції, повністю підтверджуються сукупністю викладених вище доказів і сумнів у колегії суддів не викликають.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вказівка на неповноту судового слідства є безпідставною, оскільки як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції були прийняті всі заходи, направлені на всебічне і об'єктивне дослідження обставин кримінального провадження.
Будь - яких істотних порушень кримінального процесуального законодавства України, що ставлять під сумнів законність і обґрунтованість вироку не встановлено, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку.
Міра покарання призначена ОСОБА_7 відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, з урахуванням усіх обставин по справі і даних про його особу.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Джанкоського міськрайоннного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2013 р. щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І:
І. В. Рижова Б.Л. Балахонов Т. О. Мельник