№ справа:116/4730/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Хіневич Алла Миколаївна

№ провадження:11-кп/190/952/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Рижової І.В.

Суддів -Балахонова Б.Л., Мельник Т.О.

при секретарі -Люшня К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 116/4730/13к за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2013 р., за яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с. Раздан Вірменії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

за участю прокурора обвинуваченогоАметової Д.С захисника - ОСОБА_6 обвинуваченого - ОСОБА_7

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, просить вирок суду першої інстанції скасувати і на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження, оскільки по тому самому обвинуваченню існує постановлена ухвала про закриття кримінального провадження.

В обґрунтування своїх доводів захисник посилається на те, що за результатами розгляду матеріалів, зареєстрованих за фактом крадіжки в ТЦ "Метро" 11.11.2012 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 в порядку п.2 ст. 6 КПК України (1960 р.), яке не скасоване у встановленому законом порядку. Дана обставина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9, який особисто виносив зазначену постанову.

Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7, які наполягали на задоволенні апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог захисника, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 10.11.2012 р., у післяобідній час, знаходячись в ТЦ «Метро», розташованому за адресою: Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Євпаторійська, буд 125, з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптово виниклий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав шкіряну куртку, вартістю 1399 грн., однак свій злочинний намір до кінця не довів, у зв'язку з тим, що був затриманий працівниками правоохоронних органів при спробі покинути приміщення торгового центру «Метро» з викраденим майном.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав.

Згідно з вимогами ст. 6 ч. 1 п. 11 КПК України /1960 р./кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Колегія суддів вважає обґрунтованими посилання захисника ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не врахував той факт, що постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 по тим самим фактам і за ознаками того самого злочину /ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України/, ця постанова є чинною та не скасованою. При цьому захисник посилається на ст.6 п. 2 КПК України (1960 р.) і стверджує, що у зв'язку з вимогами даної статті кримінальна справа щодо ОСОБА_7 за зазначеним фактом не могла бути порушена, а порушена підлягала закриттю.

Зі ксерокопії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.11.2012 року, наданої адвокатом ОСОБА_6, вбачається, що оперуповноваженим СУР Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим Сідоровим В.В. була винесена постанова про відмову на підставі ст. 6 п. 2 КПК України у порушенні кримінальної справи за ст. 185 КК України відносно ОСОБА_7 за фактом вчинення крадіжки шкіряної куртки з ТЦ «Метро».

Тобто з фактичних обставин справи вбачається, що у період дії КПК України в редакції Закону 1960 року відносно обвинуваченого було прийняте уповноваженою особою процесуальне рішення щодо відсутності в його діях складу злочину, що згідно п. 11 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року виключало його подальше кримінальне переслідування за тим самим фактом, в тому числі тягло неможливість повторного порушення кримінальної справи та необхідність закриття такої справи у випадку її порушення. Зазначена постанова не була скасована та у зв'язку з набранням чинності КПК України в редакції 2012 року чинності не втратила.

За таких обставин, враховуючи, що стосовно ОСОБА_7 є не скасована постанова слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи за цим же фактом, колегія суддів вважає необхідним вирок суду першої інстанції у відповідності до п.5 ч.1 ст. 407 КПК України підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст. 6 ч. 1 п. 11 КПК України /1960 р./, ст. ст. 405, 407, 409, 417 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України скасувати.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити згідно зі ст. 5 КК України, ст. 6 ч. 1 п. 11 КПК України /1960 року/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І:

І.В. Рижова Б.Л. Балахонов Т.О. Мельник