ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2013 р. справа № 1170/2а-2004/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі № 1170/2а-2004/12
за позовом ОСОБА_1
до Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»
третя особа - ОСОБА_2
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні ді, -
в с т а н о в и в:
В червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати неправомірними дії Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» (далі ОКП КООБТІ) щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 36088102, номер запису 1081 в книзі 5.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в який посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що всупереч нормам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, ОКП КООБТІ зареєструвало за ОСОБА_2 право власності на комплекс будівель на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровоград від 30.05.2008 року за адресою АДРЕСА_1, тоді як в рішенні від 30.05.2008 року чітко визначено майно, яке підлягає поділу - автостоянка, а не комплекс будівель, а також зазначена інша адреса - АДРЕСА_2.
Заперечення проти апеляційної скарги ані відповідач, ані третя особа суду не надали.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №170 від 13 лютого 2003 року оформлено право власності на автомобільну стоянку з пунктом громадського харчування по АДРЕСА_2 за приватним підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 134).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОКП КООБТІ за ОСОБА_1 22.04.2003 року було зареєстровано право власності на комплекс за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 139).
17.06.2008 року між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №41, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгово-побутового комплексу з наданням послуг автосервісу та автостоянки з пунктом громадського харчування, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с.158-160).
Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року по справі № 2-94/08 (а.с. 32-38), в порядку поділу майна подружжя виділено та визнано право власності, зокрема, за ОСОБА_2 на стоянку, розташовану по АДРЕСА_2, яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території, стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2011 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року залишено в силі (а.с. 39-45).
07 вересня 2011 року реєстратором ОКП КООБТІ було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації права власності за ОСОБА_2 на автостоянку, що розташована в АДРЕСА_2 (а.с. 200).
В зазначеному рішенні вказано, що ОСОБА_2 відмовлено в державній реєстрації прав у зв'язку з невідповідністю поданих документів нормативно-правовим актам, а саме в рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року не вказана частка, на яку визнано право власності по відношенню до комплексу будівель на яке проведена державна реєстрація права власності.
Як вбачається з листа Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 14.02.2012 року, частині комплексу будівель по АДРЕСА_2, на підставі висновку ОКП КООБТІ від 08.02.2012 року № 9-125, відповідно до планувальних матеріалів управління, вищезазначеній частині нерухомого майна присвоєно адресу АДРЕСА_1 (а.с. 222).
27.02.2012 року ОКП КООБТІ було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 229).
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1, суд першої інстанції посилається на те, що державна реєстрація права власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 була проведена на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року, а отже за наявності даного рішення обов'язкової згоди позивача для поділу суспільного сумісного майна чинне законодавство не передбачає.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав зобов'язаний надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили. (ст. 19 Закону).
Статтею 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно п.п. 6, 10 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 р. № 157/6454, що діяло на час вчинення державної реєстрації прав, правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справ, та встановлено судом першої інстанції, державна реєстрація права власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 проведена на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя, зокрема стоянки, розташованої по АДРЕСА_2.
Колегія суддів зазначає, що документом на підтвердження виникнення права на нерухоме майно у даному випадку є рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року яке набрало законної сили. Проте, при здійсненні державної реєстрації права власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 державний реєстратор припустився самостійного тлумачення судового рішення та фактично зареєстрував право власності за ОСОБА_2 на комплекс будівель, що розташований за іншою адресою чим вказано у судовому рішенні на виконання якого проведено державну реєстрацію права.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах. Згідно ч. 4 ст. 15 цього Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що державна реєстрація права здійснюється у чіткій відповідності документам, що подаються для державної реєстрації цих прав. Отже, самостійні зміни реквізитів таких документів, зокрема адреси об'єкта нерухомого майна, при здійсненні державної реєстрації права, Законом не дозволяється.
За наведених обставин колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року у відповідності до чинного законодавства, а отже у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 р. у справі № 1170/2а-2004/12 підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Ухвалюючи нове судове рішення у даній справі, колегія суддів доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1, оскільки дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають приписам законодавчих норм, якими ці правовідносини регулюються, а також порушують право позивача, визнане рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року № 2-94/08, що набрало законної сили. Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист якого вона просить, колегія суддів приймає рішення про визнання неправомірною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 36088102 номер запису 1081 в книзі 5, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року № 2-94/08.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 р. у справі № 1170/2а-2004/12 - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 р. у справі № 1170/2а-2004/12 - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 36088102 номер запису 1081 в книзі 5, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.05.2008 року № 2-94/08.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова