УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 121/665/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Чорна О.В.
№ провадження: 22-ц/190/5055/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.
12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Сіротюка В.Г.
Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Усеїнової Н.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора міста Ялти до Фороської селищної ради, ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Ялти на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2013 року у задоволенні позову заступника прокурора міста Ялти до Фороської селищної ради, ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення від 05 квітня 2012 року № 19 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 869677, виданого ОСОБА_7 09 квітня 2012 року - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора міста Ялти подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення позивачки та відповідача у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка відповідачу ОСОБА_7 виділена в установленому законом порядку та Фороська селищна рада діяла в межах своїх повноважень.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 21 січня 2013 року заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Фороської селищної ради, ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що рішення органу місцевого самоврядування про передачу ОСОБА_7 у власність земельної ділянки прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки земельні ділянки кварталу садибної забудови «Іфігенія», згідно Генерального плану Великої Ялти розташовані у функціональній зоні зелених насаджень загального користування, в якій житлове будівництво не передбачено (арк. справи 2-6).
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.
Приписами пунктів 34, 42 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частин першої і третьої статті 22 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Крім того, вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій віднесено до компетенції відповідної (сільської, селищної, міської) рад (стаття 12 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 8-12 Земельного кодексу України).
Судом встановлено, що рішенням Фороської селищної ради 27-ої сесії 6-го скликання № 09 від 05 квітня 2012 року ОСОБА_7 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га з передачі її безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, сел. Олива, квартал присадибної забудови «Іфігенія», земельна ділянка НОМЕР_1, на землях Фороської селищної ради та передано відповідачу у власність зазначену земельну ділянку (арк. справи 7-8).
09 квітня 2012 року на підставі цього рішення органу місцевого самоврядування, ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 869677, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011194971001474 (арк. справи 9).
Статтею 7 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Земельним кодексом України, а саме статтею 20 визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Документи наявні в матеріалах цивільної справи вказують на те, що рішенням Фороської селищної ради № 33 від 25 листопада 2011 року затверджено схему генерального плану кварталу садибної забудови «Іфігенія» у сел. Олива Фороської селищної ради.
Кварталу встановлена категорія земель - «землі житлової та громадської забудови» (арк. справи 87).
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 654-6/11 від 21 грудня 2011 року встановлені у відповідності із наданими проектами землеустрою межі населених пунктів Фороської селищної ради, зокрема, сел. Олива - 439,0 га (арк. справи 108).
Проекти землеустрою меж населених пунктів Фороської селищної ради розроблені на підставі містобудівної документації. Схема рекомендованого планування розвитку селища Олива передбачає розташування на місці спірної земельної ділянки земель громадської та житлової забудови (арк. справи 109).
Рішенням Фороської селищної ради № 18 від 20 січня 2012 року встановлена категорія земельним ділянкам - «Землі житлової та громадської забудови» (арк. справи 79).
Названі рішення є чинними та в установленому законом порядку не скасовувалися.
Відтак, на час ухвалення Фороською селищною радою оскаржуваного рішення від 05 квітня 2012 року вже існувала розроблена та затверджена у встановленому законом порядку містобудівна документація сел. Олива, де розташована спірна земельна ділянка та їй надано статус саме «землі житлової та громадської забудови», а не землі функціональної зони зелених насаджень загального користування.
Аналогічне розуміння застосування матеріального права міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року, 04 грудня 2013 року.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги заступника прокурора міста Ялти не містять правових підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду.
Частиною першою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялти відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук