Справа №784/4704/13 09.12.2013 09.12.2013 09.12.2013

Провадження №22-ц/784/3703/13

Головуючий у першій інстанції Тішко Д.А.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

09 грудня 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 жовтня 2013 року

ухваленого за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_5

про

стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. З вини відповідача, яка проживає поверхом вище, 17 грудня 2012 року відбулося залиття його квартири, внаслідок якого були пошкодженні стеля і стіни у ванній кімнаті й коридорі.

Посилаючись на викладене, просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_5 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 19 340 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. і судові витрати у справі.

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 17 744 грн. 00 коп. матеріальної шкоди. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 17 744 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 500 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Відповідач ОСОБА_5 проживає у квартирі АДРЕСА_2.

З акту №1640/з від 19 грудня 2012 року, що було складено комісією ТОВ ЖЕК Забота слідує, що 17 грудня 2012 року внаслідок несправності розводки системи каналізації, розміщеної у квартирі №33, що знаходиться поверхом вище ніж квартира позивача, квартира останнього була затоплена.

Відповідно до висновку №125-097 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної 21 серпня 2013 року Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, вартість матеріальної шкоди, нанесеної житловому приміщенні позивача в результаті залиття квартири склала 17 744 грн. 00 коп. При цьому, експертом визначено два можливих варіанта причини виникнення залиття: несправність трубопроводу розводки системи каналізації в квартирі відповідача або виникнення несправності в міжповерховому перекритті житлового будинку.

За загальними правилами, встановленими ст.ст.1166,1167 ЦК України, для відшкодування шкоди необхідно: наявність самої шкоди, неправомірність дій (бездіяльності) особи, що її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.

Встановивши факт залиття квартири позивача, суд першої інстанції вірно виходив з того, що таке відбулося внаслідок несправності санітарно-технічного обладнання в квартирі відповідача. Тобто, між настанням шкоди майну позивача і винними діями відповідача є причинний зв'язок, а тому районний суд вірно вважав, що є передбачені законом підстави для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

Визначаючи розмір матеріальних збитків у сумі 17 744 грн. 00 коп., суд обґрунтовано виходив із висновку судової будівельно - технічної експертиз від 21 серпня 2013 року.

Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи, зокрема актом обстеження квартири, складеним 19 грудня 2012 року комісією в складі майстра ТОВ ЖЕК Забота, слюсарів - сантехніків, з якого вбачається, що затоплення квартири позивача відбулося внаслідок несправності розводки системи каналізації, розташованої у квартирі відповідача.

Що стосується названої експертом іншої причини залиття квартири позивача, зокрема, наявність несправності в міжповерховому перекритті житлового будинку, що може призвести до конденсаторних випарів, то колегія суддів виходить з того, що вона ґрунтується на припущеннях, а не на обєктивних доказах. Окрім того, навіть за її доведеності, вона не може викликати залиття квартири - ванної кімнати, і тим більше коридору, який є суміжним допоміжним приміщенням у квартирі.

Отже, доводи ОСОБА_5 стосовно того, що її вина у спричинені позивачу майнової шкоди не доведена безпідставні, оскільки спростовуються наявними у справі доказами.

Більш того, відповідач в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, не довела відсутності своєї вини у залитті квартири ОСОБА_3, а посилання на акт ТОВ ТД Селяночка, в якому зазначено, що система водопостачання та каналізації, що розташовані у квартирі відповідача не має пошкоджень та справно функціонують, не є таким доказом в розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: