Справа № 22-9841/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Міненко Л.А.
Категорія 36 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Шевченко В.Ю. при секретарі Личкатій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Марійського районного суду Донецької області від 31 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
встановив:
В липні 2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в травні 1985 року зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3 і ОСОБА_4. В-травні 2006 року шлюбні стосунки між нею І відповідачем припинені і. з того часу вони проживають окремо; відповідач, не надає їй матеріальної допомоги на утриманняя дітей, не приймає ніякої участі у їх вихованні. Відповідач не має постійної роботи, .на власному автомобілі возить пасажирів, проте свої доходи від неї приховує і вона не має можливості дізнатися про них. Виходячи з того, що з відповідача ніяких утримань по виконавчим документам не здійснюється, а також те, що інших дітей він не має просила стягнути з відповідача на утримання- двох неповнолітніх дітей аліменти в розмірі 300 грн. на кожну дитину.
Рішенням Марійського районного суду Донецької області від ЗІ серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені повністю: стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 і сина ОСОБА_4 в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 14 липня 2006 року до повноліття дітей. Стягнуто з ОСОБА_1. держмито в дохід держави.в розмірі 51 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежів за один місяц.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду змінити, постановити нове рішення, яким стягнути аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його доходу, посилаючись на те, що суд безпідставно, з порушенням ст. 184 СК України а також постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12 червня 1998 року дійшов висновку про можливість стягнення з нього на користь позивачки аліментів у твердій грошовій суми на утримання неповнолітніх дітей навіть на пославшись на статтю закону, оскільки згідно зазначених норм законодавства аліменти в твердій грошовій сумі стягуються у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, змінний дохід, або при їх стягненні виникають труднощі; він же має постійну роботу і регулярний заробіток; крім того, стягуючи з нього аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно, суд фактично позбавив його засобів існування, оскільки його середньомісячна зарплата складає 450 грн. і інших доходів він не має.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтв про народження дітей відповідач є батьком двох неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які проживають з позивачкою. Шлюб між відповідачем і позивачкою розірваний 21 червня 2006 року, проте відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей; відповідач працює в ТОВ „Авторесурс Донбаса".
В судовому засіданні апеляційного суду . позивачка ' відмовилася від позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, просила провадження у справі закрити, посилаючись на те, що вона з відповідачем помирилась і вони проживають однією сім'єю, працюють разом з чоловіком і тому немає потреби у стягненні з нього в примусовому порядку аліментів.
Відповідач не заперечував проти заяви позивачки, підтвердивши її пояснення.
Згідно зі ст.205 ч.І п.З ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову, і відмова прийнята судом.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову,
Відповідно до ч.І ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням, заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що заява позивачки підлягає задоволенню, оскільки .її волевиявлення є неупередженим і непримусовим підстави для відмови, в задоволенні зазначеної заяви відсутні.
За таких обставин відповідно до ч.І ст.310 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі. Враховуючи, що судом першої інстанції на виконання рішення виписані виконавчі листи про стягнення аліментів з відповідача, які передані на виконання в Державну виконавчу службу, апеляційний суд вважає за необхідне відізвати виконавчі листи без виконання.
Керуючись ст. ст. 306 ч.І, 205 ч. 1 п.З, 307 ч1 п.4, 310 ч1, 314 ч.І п.З ІПЖ України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Марійського районного суду Донецької області від 31 серпня 2006 року скасувати.
Прийняти відмову новачки ОСОБА_2 від позову про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей з ОСОБА_1.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей закрити.
Роз'яснити,гдр відповідно до ч.З ст.206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Виконавчі листи про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3 І ОСОБА_4 в розмірі 600 грн. щомісячно, видані Мар'їнським районним: судом Донецької області на виконання рішення Марійського районного суду від 31 серпня 2006 року, відізвати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.