Справа № 22-10313/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Шальєва В.А.
Категорія 64 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Шевченко В.Ю.
при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Донецька від 24 липня 2006 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 1999 року про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1. до ДПА в Донецькій області про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу судді Київського районного суду м.Донецька від 24 липня 2006 року, якою ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 1999 року про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1. до ДПА в Донецькій області про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, - та постановити нове рішення..
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на грубе порушення норм матеріального права, оскільки судом не враховано, що' 5 вересня 2005 року йому стало відомо, що констатуюча частина тексту наказу ДПА НОМЕР_1, який стверджує, що „постановою Київського районного суду м.Донецька від 4 липня 1997 року заступник начальника організаційно-розпорядчого відділу державної податкової адміністрації в Донецькій області Гницевич В.А. і державний податковий інспектор цього відділу ОСОБА_1 притягнуті до адміністративної відповідальності за Законом України „Про боротьбу з корупцією" не відповідає дійсності; враховуючи, що наказ ДПА в Донецькій області продовжує діяти, Київський районний суд м.Донецька підмінив суть його вимоги, тому дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали від 15 грудня 1999 року.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду без змін.
Судом першої Інстанції встановлено, що ухвалою судьї Київського районного суд м.Донецька від 15 грудня 1999 року ОСОБА_1. було відмовлено в прийнятті заяви до ДПА в Донецькій області про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Звертаючись із заявою про перегляд зазначеної ухвали за нововиявленими ооставинами ОСОБА_1 посилався на такі підстави для цього, як на наявність істотних для справи обставин, якими є факт постановления суддею Київського районного суду м.Донецька ухвали від 23 червня 2005 року про відмову ОСОБА_1. в прийнятті заяви до ДПА в Донецькій області про визнання цивільного права не вважати його особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності і залишення цієї ухвали без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 5 вересня 2005 року, тобто набрання нею законної сили, у зв'язку з чим йому стало відомо, що констатуюча частина наказу Державної податкової адміністрації НОМЕР_2 продовжую містити інформацію про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про наявність обставин, передбачених п.1ч.2 ет.361 ЦПК України для перегляду ухвали суду за нововиявленими обставинами, суд виходив з того, що доводи ОСОБА_1. про те, що 5 вересня 2005 року йому стало відомо про те, що він є особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за скоєння корупційного діяння відповідно до Закону України „Про боротьбу з корупцією" не відповідають дійсності і тому не є нововиявленими обставинами, оскільки з матеріалів справи вбачається, що листом Київського районного суду м.Донецька від 30 грудня 1998 року він був повідомлений про скасування постанови Київського районного суду м.Донецька від 4 липня 1997 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 5"а", 8 ч.І Закону України „Про боротьбу з корупцією" та закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заінтересованої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 361 ч.І ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Частина друга зазначеної статті передбачає підстави для перегляду рішення, ухвали суду .чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами. Пунктом першим, передбачені обставини, які не були відомі особі, яка звертається із заявою, і які встановлюються судом, який переглядає справу і дає їм відповідну оцінку. Це мають бути: обставини, а не докази; вони повинні бути істотними; вони є нововиявленими, а не новими обставинами; вони повинні бути нововиявлені, а не такі, що змінилися. Це мають бути такі юридичні факти, які об'єктивно існували на момент вирішення справи.
Пленум Верховного Суду України у постанові „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27 лютого 1981 року роз'яснив, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановления рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконання судом вимог ст.15ЦПК.Як вбачається із заяви ОСОБА_1. як на нововиявлену обставину для перегляду ухвали судді Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 1999 року про відмову в прийнятті позовної заяви до ДПА в Донецькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди він посилається на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 вересня 2005 року, якою залишена без змін ухвала Київського районного суду м.Донецька від 23 червня 2005 року про відмову ОСОБА_1. в прийнятті заяви до ДПА в Донецькій області про визнання громадянського права не вважати його особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності і зазначає, що з цього часу, тобто з 5 вересня 2005 року йому стало відомо, що констатуюча частина наказу ДПА в Донецькій області НОМЕР_1 не відповідає дійсності, оскільки саме в цій ухвалі суд установив, що факт того, що він не є особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності відповідно до Закону України „Про боротьбу з корупцією" є загальновідомим та не потребує доказуванню.
Апеляційний суд вважає, що відмовляючи ОСОБА_1. у задоволенні його заяви про прегляд ухвали судді Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 1999 року про відмову в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1. до ДПА в Донецькій області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи ОСОБА_1. про те, що тільки з 5 вересня 2005 року йому стало відомо про те, що він не є особою, яка була притягнута до адмінстративної відповідальності за ст.ст.5"а", 8 ч.І Закону України „Про боротьбу з корупцією", не відповідають дійсності і не є підставою для перегляду ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки матеріалами справи встановлено, що ще у 1998 році йому про.це повідомлялось І з того часу він неодноразово звертався до суду за захистом своїх прав, посилаючись на незаконність наказу у зв'язку із скасуванням постанови Київського районного суду м.Донецька від 4 липня 1997 року про притягнення його до адміністративної відповідальності по Закону України „Про боротьбу з корупцією". Таким чином, з моменту скасування постанови від 4 липня 1997 року ОСОБА_1 вважається таким, що не притягався до адміністративної відповідальності по Закону України „Про боротьбу з корупцією" і з того часу цей факт вважається загальновідомим та не потребує доказуванню, а не з 5 вересня 2005 року, як про це стверджує ОСОБА_1.
Сама по собі ухвала Апеляційного суду Донецької області від 5 вересня 2005 року не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали судді Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 1999 року, оскільки не містить в собі нововиявлених обставин.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала Київського районного суду м.Донецька постановлена з додержанням вимог закону, є обгрунтованною і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.І п.1, 314 ч.І п.4, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м.Донецька від 24 липня 2006 року залишити без
змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.