ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
ПОСТАНОВА
Справа №
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"06 " червня 2006 р. Справа № 13/276/98
„ 10 ” год. „ 00 ” хв.
Господарський суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Фетисової І.А.,
при секретарі - Прохоренко М.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Зеленський В.В. д. б/н від 13.05.05 р. від відповідача - Макаренко Н.Г. д. 3-18/1367 від 15.09.05 р.
від першої третьої особи не з’явився
від другої третьої особи не з’явився
розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу
за ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чарівниця”
16600 м. Ніжин, вул. Шевченко, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради
16600 м. Ніжин, пл. Леніна, 1
Перша третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “фірма “Етюд”
16600 м. Ніжин, вул. Шевченко, 28
Друга третя особа на стороні відповідача Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації
16600 м. Ніжин, вул. Подвойського, 18
Про скасування рішення від 24.09.2004 р. № 569 в частині оформлення права комунальної власності за територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради на вбудовано-прибудоване не житлове приміщення площею 235 кв. м, розташоване в м. Ніжині, по вул. Шевченко, 28
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про скасування рішення від 24.09.2004 р. № 569 в частині оформлення права комунальної власності за територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради на вбудовано-прибудоване не житлове приміщення площею 235 кв. м, розташоване в м. Ніжині, по вул. Шевченко, 28.
Відповідач у запереченнях на позов вимоги не визнає, просить відмовити у позові, обґрунтовуючи тим, що приватизація здійснена у відповідності до приписів чинного на той момент законодавства, не включенням будівлі перукарні по договору №21 купівлі-продажу майна ЦМК, а тому вважає упорядкування власності міської ради шляхом видачі рішення №569 законним..
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків Будаш Л.В. та Чижова О.І. та дослідивши надані докази: копію витягу з рішення № 569, копію наказу №80, копію акту оцінки вартості ЦМК від 05.09.1995 року, копію договору №21 , копію свідоцтва №17, копію протоколу №80, копію акту інвентаризації грошових коштів станом на 01.08.1995 року, копії інвентаризаційних описів №№1-3, копію акту від 12.01.1996 , копію витягу з розпорядження №29, копію свідоцтва про реєстрації №14, копію статуту, копію установчого договору, копію свідоцтва про право від 30.09.04 року , копію рішення реєстратора від 16.06.2005 року , факсограма клопотання, клопотання, письмові заперечення відповідача , копію рішення №313, додаток №1 до рішення 313, копію переліку та рішення №300, копію патенту №16 , копії договорів оренди, копія договору купівлі - продажу патентів, копію витягу з публікації в газеті “Вісті”, копію наказу №209, копії довідок ЄДРПОУ, письмові заперечення відповідача , клопотання про залучення документів , копію рішення по справі 9/87, копію ухвали 9/87, копію наказу 9/87 , копію ухвали 6/341а/51а, клопотання про виклик свідків, пояснення МБТІ та позивача , копію позовної заяви, копію рішення 10/314/8/299, лист №2-05/834, копію посвідчення на будівлю, копію довідки-характеристики, копію квитанції про сплату державного мита, заперечення відповідача, копію рішення від 12.07.95, копію програми приватизації, копію акту прибутковості , клопотання про витребування доказів по справі , клопотання про неявку представника МБТІ, копію листа №95, копію листа 3-11/792, копію листа 275 , копію листа 3-11/1233 , копії витягів з реєстрів від 20.11.2004 року та 04.02.2005 року , суд встановив наступне:
26 грудня 1995 року між представництвом Фондом держмайна в м. Ніжин та Ніжинському р-ні та Державним побутовим підприємством “Чарівниця” по справі укладено договір № 21 купівлі-продажу державного майна, що був посвідчений Ніжинською міською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-3439.
Позивач по справі є правонаступником прав та обов’язків ДКПП “Чарівниця” перукарня № 9 згідно розпорядження виконкому Ніжинської міської ради народних депутатів № 29 від 29.02.1996 р. та статуту ТОВ фірма “Чарівниця” зареєстрованого виконкомом Ніжинської міської ради народних депутатів від 29.02.1996 р. № 29.
Відповідно до ст..3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ” ( в редакції зі змінами станом на 1994 рік) було встановлено способи приватизації : викупу об'єктів, що підлягають приватизації, працівниками цих об'єктів продажу на аукціоні, за конкурсом.
Таким чином, текст договору №21 від 26.12.1995 року свідчить про обраний спосіб приватизації, а саме: викуп об’єкту приватизації трудовим колективом перукарні №9.
Відповідно до умов договору представництво Фонду держмайна зобов’язалось передати у власність державному побутовому підприємству “Чарівниця” перукарня № 9 державне майно цілісного майнового комплексу, розташований в м. Ніжині, вул. Шевченка, 28, що включає в себе всі активи, пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно акту інвентаризації.
Відповідно до п. 1.2 договору право власності на цілісний майновий комплекс перейшло до державного побутового підприємства “Чарівниця” перукарня № 9, з дати прийняття рішення представництвом Фонду державного майна в м. Ніжин та Ніжинському р-ні, тобто з 15.12.1995 р. згідно наказу № 209.Цим же пунктом договору передбачено, що Покупець стає власником у тільки після одержання від продавця свідоцтва про власність.
П.1.3. договору , зроблено посилання на оцінку цілісного майнового комплексу, затверджену наказом представництва ФДМУ в м. Ніжин №163 від 30.10.1995 року, відповідно до якої зазначено вартість цілісного майнового комплексу 176 000 000 крб. Продаж вчинено за 408 000 000 крб.
Приписами Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ” ( в редакції зі змінами станом на 1994 рік) , а саме ст.2 , об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва. Цим же Законом встановлено, що будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі, споруди, приміщення, а також земельні ділянки, на яких розташовані приватизовані об'єкти, передаються у довгострокову оренду.
Як вбачається з преамбули до договору №21 , сторони посилаються на вищенаведений Закону та Указ Президента України “Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” від 30.12.1994 року. Видання Указу Президента України №827/94 із змінами внесеними 02.06.1995 року мав на меті прискорення приватизації невеликих державних підприємств, вирішення питань використання та приватизації будівель, у яких розташовані об’єкти малої приватизації .
Наведеним Указом Президента передбачено, що приміщення, у яких розташовані приватизовані до набрання чинності цим Указом об’єкти малої приватизації, та приміщення, зазначені у ч.4, викуповуються власником приватизованого об’єкта малої приватизації; у разі відмови власника приватизувати відповідне приміщення, здійснюється надання приміщення в оренду строком не менш як на 10 років шляхом продажу патентів.
Оскільки на момент здійснення викупу цілісного майнового комплексу перукарні №9 товариством покупців не відбулось приватизації окремого майна, суд приходить до висновку, що на грудень 1995 року товариство покупців мало право на приватизацію будівлі та майна цілісного майнового комплексу та мало право відмовитись від приватизації будівлі та викупити частину майна.
Однак матеріалами справи не підтверджується наявність відмови товариства покупців від приватизації будівлі, а навпаки воля товариства покупців була направлена на придбання цілісного майнового комплексу як будівлі так й майна, яке в ній розташоване, з метою здійснення господарської діяльності, відповідно до Статутних цілей господарюючого суб’єкта.
Таким чином, як свідчить примірник договору, було вчинено продаж саме цілісного майнового комплексу за ціною вищою ніж його вартість, яка визначена за актом оцінки цілісного майнового комплексу.
Окрім того, воля представництва фонду державного майна України в м. Ніжин щодо продажу цілісного майнового фонду разом з будівлею підтверджується отриманням останнім довідки характеристики в МБТІ з зазначеною в ній метою відчуження , оригінал якої за №1348 від 25.12.1995 року видана та в подальшому була пред’явлена в момент нотаріального посвідчення договору №21 державному нотаріусу, разом з оригіналом реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям. Наведені документи містяться у архівній справі за індексом 2.2. “Договори про відчуження будинку та їх частин” том 14 Державного нотаріального архіву Чернігівської області, як додатки до договору №21 купівлі-продажу державного майна при викупі, посвідченого Ніжинською міською державною нотаріальною конторою 26.12.1995 року за №1-3439.
Як вбачається з матеріалів справи, аналогічний примірник довідки характеристики міститься в матеріалах інвентарної справи у Ніжинського МБТІ.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наміри представництва Фонду та товариства покупців при укладенні договору мали на меті відчуження частини будівлі, в якій розташований об’єкт приватизації.
Посилання відповідача на виключення в акті оцінки майна вартості будівлі 744 тис. крб., не можуть бути прийняти судом як беззаперечний доказ не включення до приватизації будівлі, з огляду на відсутність чіткого зазначення на це в акті та відсутності такої обставини за текстом договору.
Окрім того, відповідно до п.8.2. договору, перелік проданого майна повинен відповідати інвентаризаційним описам. В зв’язку з чим, слід зазначити, що інвентаризаційний опис №3 від 01.08.1995 року за порядковим номером 9 зазначено “Будівля”. Актом передачі державного майна від 12.01.1996 року, складеного представництвом фонду та товариством покупців трудового колективу перукарні №9 ДКПП “Чарівниця”, зазначено про передачу майна , згідно з інвентаризаційними описами на 6 аркушах та зазначено про продаж цього майна за договором купівлі-продажу від 26.12.1995 року, нотаріально посвідченим та зареєстрованим у Ніжинському міськвиконкомі 26.12.1995 року.
18.01.1996 року представництвом Фонду державного майна в м. Ніжин і Ніжинському районі видано свідоцтво №17 про власність товариству покупців трудового колективу перукарні №9 ДКПП “Чарівниця”, в якому зазначено, що Покупцю ( позивачу по справі) належить право власності на державне майно, склад і вартість якого визначені в акті передачі майна від 12.01.1996 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач –ТОВ “Чарівниця” є власником майна –цілісного майнового комплексу ДКПП перукарня №9 “Чарівниця”, придбаного на підставі договору №21 від 26.12.1995 року.
24.09.2004 р. виконавчим комітетом Ніжинської міської ради прийнято рішення № 569 про оформлення права комунальної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності в цілому за Територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради на вбудовано-прибудоване не житлове приміщення в житловому будинку в м. Ніжині по вул. Шевченко, 28.
В подальшому відповідачем було здійснено продаж ТОВ “Етюд” Ѕ частини приміщень колишнього державного комунального підприємства, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно , відповідно до якого зазначено про відчуження приміщення №30 загальною площею 223,8 кв.м., балансовою вартістю 55287 грн., що складає Ѕ ідеальну частину.
За таких обставин , враховуючи загальну площу приміщень 437,6 кв.м. та проведеного відчуження, пояснень Ніжинського МБТІ , приміщення №29 ( приміщення перукарні) загальною площею 213,8 кв.м. є власністю ТОВ “Чарівниця”.
Свідками Будаш Л.В. та Чижова О.І в судовому засіданні надані свідчення, відповідно до яких повідомлено про те, що особистої участі при укладенні договору №21 купівлі-продажу не приймали.Свідок Будаш Л.В. показала, що обставини укладення договору їй не відомі, консультацій стосовно укладення договору в 1995 році не давала, згідно програми приватизації об”єкти можуть бути приватизовані як з з приміщеннями так і без приміщень. Свідок Чижова О.І. показала, що з договором була ознайомлена 19.05.2006 року ваажає, що до акту оцінки вартість будівлі не увійшла, зазначила, що акт приймання передачі складений з порушеннями та не грамотно.
Відповідно до ст..30 Закону України “Про власність” колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об’єктами власності, які йому належать. Позивач, як власник, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону та вимагати усунення будь-яких порушень його права.
П.2 Роз’яснень президії ВАС України від 26.01.2000 року №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів “ підставами для визнання акту недійсним є невідповідність вимогам чинного законодавства та / або визначеній законом компетенції органу, який його видав. Обов’язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Ст..57 Закону України “Про власність” встановлено, якщо в результаті видання акту органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушують права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.
В зв’язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що прийнятим 24.09.2004 року рішенням № 569 про оформлення права комунальної власності в цілому за Територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради на вбудоване-прибудоване не житлове приміщення , загальною площею 437,6 м.кв, в житловому будинку в м. Ніжин по вул..Шевченка,28 порушено право власності позивача, як власника цілісного майнового комплексу, в тому числі частини будівлі площею213,8 кв.м., розташованого по вул..Шевченка,28 в м. Ніжин.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх часткове задоволення , з огляду на встановлену в процесі розгляду справи площу приватизованого об’єкту, в зв’язку з чим в частині скасування рішення №569 на оформлення права комунальної власності площею 21,2 кв.м. –відмовити.
Слід зазначити, що наявні в матеріалах справи пояснення свідків та документи на підтвердження процедури проведення приватизації у конкурсний спосіб, судом до уваги не приймаються, з огляду на проведення приватизації об’єкту шляхом викупу трудовим колективом та з урахуванням проведеного дослідження судом доказів по справі, а саме акту та інвентаризаційних описів, свідоцтва про право власності, встановлених сторонами умов договору, документів до нотаріального посвідчення договору.
Керуючись ст..19 Конституції України, ст.ст. 2,4,17,18,69,70,71,73,76,105,158,159,161,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Виконавчого комітету Ніжинського міської ради № 569 від 24.09.2004 року про оформлення права комунальної власності в цілому за Територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради на вбудоване-прибудоване не житлове приміщення , загальною площею 437,6 м.кв, в житловому будинку в м. Ніжин по вул..Шевченка,28 в частині оформлення права комунальної власності на Ѕ частину будівлі площею 213,8 кв.м.( приміщення перукарні №9).
2. В частині скасування рішення №569 про оформлення права комунальної власності на 21,2 кв.м. площі будівлі 28 по вул. Шевченка в м. Ніжин відмовити.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.А.Фетисова