№ справи:120/2301/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.

№ провадження:22-ц/190/7521/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г.,

суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяву ОСОБА_8, зацікавлена особа - ОСОБА_9, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Чорноморського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ухвалою Чорноморського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у зазначеній цивільній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі судом порушені норми процесуального закону.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі та роз'яснюючи заявнику право звернутися до суду в порядку позовного провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки при правильному вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі було помилково сформульовано підставу його застосування.

При апеляційному перегляді встановлено, що ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - факту реєстрації шлюбу 02.09.63 між ОСОБА_8 і ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Встановлення вказаного факту необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на обов'язкову частину в спадщині, яке залишилося після смерті ОСОБА_7

Зі змісту позовної заяви вбачається, що факт реєстрації шлюбу між заявником та померлим чоловіком встановлено відповідним свідоцтвом, де помилкове зазначено ім'я ОСОБА_7. З заявою про внесення змін до актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_8 до органів РАЦСу не зверталась.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правилами статей 11, 15 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту реєстрації шлюбу у даному випадку є неможливим, оскільки не передбачений чинним законодавством в якості способу захисту права зявниці, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити з підстав пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313- 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Чорноморського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2013 року змінити.

Відмовити ОСОБА_8 у відкритті провадження у справі за її заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, з інших правових підстав.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному статтями 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: