Справа №:101/3164/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Прищепа А.В.
№ провадження:22-ц/190/7460/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Павловської І.Г.,
суддів:Шестакової Н.В., Адаменко О.Г.,
при секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус», за участю третьої особи - ОСОБА_7, про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
10.07.13 ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з КРВП «Кримтролейбус» у відшкодування майнової шкоди 6 366,80 грн. та судові витрати у сумі 229,40 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 24.12.12 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП ), яка сталася з вини ОСОБА_7 - працівника КРВП «Кримтролейбус», був пошкоджений припаркований автомобіль позивача «ВАЗ 2199» державний номер НОМЕР_3
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, та неправильно з'ясував обставини, що мають значення для вірного вирішення спору.
Зокрема, зазначає, що право на відшкодування шкоди, завданої автомобілю в результаті ДТП також має і особа, яка хоч і не є власником, але володіє ним на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право).
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна шкода, завдана автомобілю «ВАЗ 2199» державний номер НОМЕР_3, внаслідок винних дій ОСОБА_7, не може бути відшкодована позивачу, оскільки згідно з дорученням ОСОБА_6 наділений власником автомобілю - ОСОБА_8, тільки повноваженням розпоряджатися спірним автомобілем, а отже його права чи інтереси не можна вважати порушеними.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи та припустився порушень норм матеріального права, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення з підстав, визначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
При апеляційному перегляді встановлено, що 24.12.12 на вул. Жовтневій у м. Алушта в результаті ДТП, яке сталася з вини водія ОСОБА_7 - працівника КРВП «Кримтролейбус», який керував тролейбусом номерний знак «7716», був пошкоджений припаркований біля магазину «Ширак» автомобіль «ВАЗ 2199» державний номер НОМЕР_3, яким ОСОБА_6 володіє на підставі довіреності від 03.03.13.
Постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 21.01.13 ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, а також встановлено, що транспортний засіб «ВАЗ 2199» державний номер НОМЕР_3 був під керуванням ОСОБА_6, якого визнано потерпілим.
Звітом спеціаліста про оцінку матеріального збитку від 27.12.12 визначена матеріальна шкода в розмірі 5 866,80 грн.
Крім того, на проведення вказаної експертизи позивач витратив 500грн., що в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (а. с. 42, 43).
Відповідно до частини 3, 4 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Позивачем для підтвердження розміру завданої шкоди надано висновок спеціаліста, який є письмовим доказом, та приймається судовою колегією як не спростований стороною відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах - шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами статті 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами частини 3 статті 386 ЦК України має власник.
Відповідно до частини 1 статті 395 ЦК України речовим правом на чуже майно є право володіння
Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.
Доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем, можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування вказаним автомобілем.
Із роз'яснень, викладених у пункті 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.13 вбачається, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право); такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1.Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Отже, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_6 не має право звертатися із позовом про захист свого права володіння автомобілем та відшкодування завданої майну шкоди.
За таких обставин, судовою колегією визначається як розмір збитків, що підлягає відшкодуванню з КРВП «Кримтролейбус» сума 6 366,80 грн., а також пропорційно задоволеним вимогам судові витрати, які підлягають відшкодуванню у розмірі 229,40 грн.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував і ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню в наведених вище підстав.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» на користь ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди у розмірі 6 366,80 грн., а також судові витрати у розмірі 229,40 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді