ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р.
| № 20-5/264 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Владимиренко С.В., |
суддів: | Шевчук С.Р., |
Кота О.В. |
розглянув касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. |
та рішення | господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. |
у справі | №20-5/264 |
за позовом | Державного підприємства "Пансіонат “Ізумруд” |
до | 1) Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Севастополю 2) Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” |
за участю | Прокурора міста Севастополя |
про | визнання договору купівлі-продажу недійсним, |
- за участю Прокурора: Громадський С.О. –посв.№76 від 10.02.2005р.,
та представників:
- позивача: Філіпенко Т.В., дов. №2 від 24.01.2006р.,
- відповідача 1: Погорілко Н.М., дов. №16 від 13.01.2006р.,
- відповідача 2: Бадашіна Є.Б., дов. від 23.11.2006р., Швець М.П., дов. від 23.11.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ДП “Пансіонат “Ізумруд”, звернувся до суду з позовом та заявою про уточнення і доповнення позовних вимог до відповідачів - Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Севастополю, Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізація” про визнання недійсними Договору оренди спального корпусу №3 пансіонату “Ізумруд” від 07.07.2000 року, укладеного між ВО шахтної геології та технічного
Доповідач –суддя Владимиренко С.В.
буріння “Укрвуглегеологія” та ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації”, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та Закритим акціонерним товариством "Брянківське управління шахтобудмеханізації", повернення позивачу нерухомого майна –спального корпусу №3, стягнення з державного бюджету грошових коштів в розмірі 552756грн., сплачених за договором купівлі-продажу державного майна (спальний корпус №3) №165/40 від 26.12.2003р. на користь ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації”.
Господарський суд міста Севастополя рішенням від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 (колегія суддів у складі головуючого судді Євдокимова І.В., суддів Шевчук Н.Г., Остапової К.А.) позов задовольнив частково.
Визнав договір купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та Закритим акціонерним товариством "Брянківське управління шахтобудмеханізації", недійсним з моменту його укладення.
Повернув Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" державне майно: будівлю спального корпусу №3, яке знаходиться за адресою: місто Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат "Ізумруд".
Стягнув з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" грошові кошти в розмірі 552756грн.
Стягнув з Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" на користь Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито у розмірі 5552,75грн.
Стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю на користь Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито в сумі 21,25грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,5грн.
Стягнув з Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" на користь державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито в сумі 21,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,5грн.
В іншій частині позову відмовив .
Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі № 20-5/264, Закрите акціонерне товариство "Брянківське управління шахтобудмеханізації" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 скасувати та відмовити Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. у справі №20-5/264 (колегія суддів у складі головуючого судді Горошко Н.П., суддів Гонтаря В.І., Сотула В.В.) апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі № 20-5/264 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Закрите акціонерне товариство "Брянківське управління шахтобудмеханізації" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в яких просило скасувати рішення господарського суду м. Севастополя від 13.10.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. у справі №20-5/264 та припинити провадження у цій справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши представників сторін, прокурора, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07.07.2000р. між ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” (орендодавець) та ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації”(орендар) було укладено договір оренди спального корпусу №3 пансіонату “Ізумруд” структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди спального корпусу №3 пансіонату “Ізумруд” від 07.07.2000р., укладеного між ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” та ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” судові рішення не оскаржуються, а відтак не перевіряються господарським судом касаційної інстанції.
01.08.2003р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Севастополю листом №966 01-6 повідомило Міністерство палива та енергетики України про надходження заяви ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” про приватизацію спального корпусу № 3 структурного підрозділу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” пансіонату “Ізумруд”. Оскільки ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” відповідно до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” включено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, Фонд просив Міністерство палива та енергетики України погодити відчуження спального корпусу №3 пансіонату “Ізумруд”.
Міністерство палива та енергетики України листом №04/12-936 від 06.08.2003 року повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю про те, що не заперечує проти приватизації спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд” структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” в порядку, визначеному законодавством.
08.12.2003р. Фондом державного майна України видано Наказ №2213 "Про перелік об’єктів, що підлягають приватизації" про включення до переліків об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об’єктів, зазначених в додатку, серед яких вказаний спальний корпус №3 пансіонату “Ізумруд”.
26.12.2003р. наказом №85 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю прийнято рішення про приватизацію способом викупу державного майна - окремого індивідуально визначеного майна: спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд”, розташованого в м. Севастополі, Урочище Ласпі.
26.12.2003р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (продавець) та ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №165/40, по якому продавець передав у власність покупця триповерхову будівлю спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд”, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат “Ізумруд”, що знаходиться на балансі Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”. Покупець сплатив за придбаний об’єкт приватизації 552756грн.
Зі складу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” було виділено структурну одиницю–пансіонат “Ізумруд” та створено на його базі Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд”, яке є правонаступником в частині майнових прав та обов’язків ВО “Укрвуглегеологія”, пов’язаних з діяльністю його структурної одиниці - пансіонату “Ізумруд”, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 20.12.2005р. №102 "Про реорганізацію Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” та статуту.
Судами встановлено, що виробниче об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” є цілісним майновим комплексом, підприємством геологічної служби та на момент розгляду справи належало до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, яке виконувало функції органу управлінням його майном відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики від 21 жовтня 2005 року № 537.
Частиною 2 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. (із змінами та доп.) приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об’єктів, що мають загальнодержавне значення відносять майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів, що мають загальнодержавне значення.
В пункті “г” частини 2 статті 5 цього Закону встановлено, що загальнодержавне значення мають майнові комплекси підприємств геологічної служби.
Додатком №2 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999р. (із змінами та доп.) затверджено перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
Виробниче об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” згідно з вказаним Додатком №2 названого Закону належить до об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
На підставі зазначеного, суди дійшли висновку, що будівля спального корпусу №3, яка є предметом договору купівлі-продажу №165/40 від 26.12.2003р., на момент її продажу входила до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства - Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”. Пансіонат “Ізумруд” на момент укладення зазначеного договору був структурним підрозділом ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” і його майно не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999р. (із змінами та доп.).
В частині 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. (із змінами та доп.) запроваджено, що до об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що виділення в окреме майно спального корпусу № 3 зі складу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” суперечить частині 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. (із змінами та доп.).
Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доп.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про невідповідність договору купівлі-продажу державного майна №165/40 від 26.12.2003р. вимогам частини 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. (із змінами та доп.) та Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999р. (із змінами та доп.) з визнанням його недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР, який був чинний на час його укладення, з задоволенням вимог позивача щодо повернення спірного майна.
Суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень в частині стягнення з державного бюджету на користь відповідача - Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” грошових коштів, сплачених по зазначеному договору купівлі-продажу, визнаному недійсним судом, не врахували приписи п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000р. (із змінами та доп.), та Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. N1701, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2000р. за N 567/4788, що зумовило прийняття неправильних судових рішень в цій частині.
Твердження скаржника про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з припиненням провадження у даній справі по п.2 ст.80 ГПК України помилкове, внаслідок відсутності підстав для застосування судом зазначеної норми процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосування попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 підлягають зміненню з виключенням з резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. пункту 4 щодо стягнення з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” грошових коштів в розмірі 552756грн.
В іншій частині постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 залишаються без змін, а касаційна скарга Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” –без задоволення.
Керуючись, ст.ст.1115, 1117, 1119 п.5, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 змінити.
3. Виключити з резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 пункт 4 щодо стягнення з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” грошових коштів в розмірі 552756грн.
4. В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2006р. у справі №20-5/264 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. у справі №20-5/264 залишити без змін.
Головуючий | С. Владимиренко |
Судді: | С. Шевчук |
О. Кот |