Судове рішення #341924
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

19 грудня 2006 р.                                                                                  

№ 2-26/2288-2006 (2-26/9346-2005) 

 

                            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Удовиченка О.С. -головуючого

 

 

Яценко О.В. (доповідач у справі)

 

 

Панової І.Ю.

 

розглянувши касаційну скаргу

арбітражного керуючого ОСОБА_1 

 

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р.

 

у справі  за  заявою  до про

№2-26/2288-06 господарського суду Автономної Республіки Крим Управління Пенсійного фонду України м. Алушта Автономної Республіки Крим   приватного підприємства “Сфінкс” банкрутство

 

в судове засідання представники сторін не з'явились

 

ВСТАНОВИВ:

 

                    Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2006р. (суддя Проніна О.Л.) у справі № 2-26/228-2006 провадження у справі припинено.

 

Не погодившись з цією ухвалою арбітражний керуючий ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України м. Алушта Автономної Республіки Крим подали апеляційні скарги, в яких просили ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2006р. у справі № 2-26/228-2006 скасувати.

 

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №2-26/228-2006 (судді: Видашенко Т.С.; Заплава Л.М.; Антонова І.В.)  апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Алушта Автономної Республіки Крим   залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2006р. у справі № 2-26/228-2006 залишено без змін.

 

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р по даній справі, як прийняту з порушенням норм права.

 

Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для  задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

 

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2006р. у справі № 2-26/228-2006 провадження у справі припинено.

 

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №2-26/228-2006 апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Алушта Автономної Республіки Крим   залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2006р. у справі № 2-26/228-2006 залишено без змін.

 

Судові рішення мотивовані тим, що відсутні усі ознаки неплатоспроможності боржника відповідно до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а заявлених кредитором грошових вимог недостатньо для переходу на загальну процедуру банкрутства.

 

Проте, такий висновок прийнятий за неповно встановлених обставин справи.

 

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

 

Отже, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

 

Крім того, наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності усієї сукупності перелічених у статті підстав, як помилково зазначили суду попередніх інстанцій.

 

23.05.2006р. на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява Управління Пенсійного фонду України м. Алушта Автономної Республіки Крим про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника та визнання грошових вимог до боржника у сумі 1433,97 грн.

 

 Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2005р. у справі №2-26/228-2006 порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Сфінкс”.

 

          Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2005р. у справі №2-26/228-2006 визнано боржника приватне підприємство "Сфінкс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Встановлено строк ліквідаційної процедуру з дати прийняття дійсної постанови до 19.12.2005р. Призначено ліквідатором приватного підприємства “Сфінкс” Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті, в особі начальника юридичного сектору Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті ОСОБА_2

 

          Вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство встановлений ст..40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; 2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджено мирову угоду; 6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1,2 та 5, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 -лише після визнання боржника банкрутом.

          Відповідно до вимог ст.40 п.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

          Згідно із ст..32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

          Як вбачається з матеріалів справи, звіт ліквідатора та ліквідаційного балансу до господарського суду не надавався та не затверджувався, а виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами може бути підставою для припинення провадження у справі про банкрутство тільки до визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

                    За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі № 2-26/2288-06 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.02.2006р. у справі № 2-26/2288-06 необхідно скасувати.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

             ПОСТАНОВИВ:

 

1.Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі № 2-26/2288-06 задовольнити.

 

2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі № 2-26/2288-06 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.02.2006р. у справі № 2-26/2288-06 скасувати. Справу передати  до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду.

 

Головуючий                                                   О.С. Удовиченко

 

Судді                                                                О.В. Яценко

 

                                                                                   І.Ю. Панова             

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація