Справа №22-10751 Категорія 21
Головуючий 1 інстанції - Наюк Л.М. Доповідач -Бабенко П.М.
РІШЕННЯ
іменем України
28 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:.
головуючого - Нономарьової О.М.
суддів: Бабенка Н.М.,Бондаренко Л.І.
при секретарі- Проляпі О.В.
за участю: представника відповідача- Самаріної О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області на рішення Харцизького суду Донецької області від 24 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з профзахворюванням, в сумі 40 000 грн.
За рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 24 жовтня 2006 року позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто 18 000 грн, та його витрати на надання юридичних послуг адвокатом в сумі 190 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначив, що суд не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди, суд неповно встановив обставини справи ,яе надав належної юридичної оцінки доказам у справі, сума відшкодування судом необгрунтовано завищена та виходить за межі розумності та справедливості. Суд не врахувавлцо позивачеві відшкодовано одноразову допомогу 8800 грн. ,сплачуються щомісячні виплати, що також компе сує моральну шкоду.
Крім того зазначив ,що Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , але суд на цей закон не звернув уваги і ухвалив рішення ,невірно застосувавши норми матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити , з таких підстав:
Згідно із ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва..
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і Справедливості.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач працюючи біля 15 років на підприємствах вугільної промисловості підземним гірничо робітником, в результаті шкідливих умов виробництва отримав профзахворювання - хронічний радикуліт.
.За висновком МСЕК від 9 грудня 2004 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40 % у зв'язку із професійним захворюванням безстроково, він визнаний інвалідом 3 групи.
У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні та душевні страждання, оскільки постійно відчуває фізичну біль, втрачені здібності потерпілого до активної фізичної праці, обмежені умови праці, він вимушений додавати додаткові зусилля для організації свого побуту та постійно лікуватись.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як письмовими доказа-ми( даними трудової книжки, актом розслідування профзахворювання висновками Донецької ОКБП та МСЕК, виписками з лікарняних карток) ,так і. поясненнями сторін в судовому засіданні.
За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не врахував в достатній мірі вимог ст..23 ЦК України та п.З Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної- (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року , та визначив розмір відшкодування, який не відповідає характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення його здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення , без врахування вимог розумності та справедливості.
Так ,суд не врахував , що відповідач сплатив одноразову допомогу, призначив та сплачує щомісячно страхові платежі, що частково відшкодовує і моральну шкоду . Крім того, суд не врахував, що позивач частково втратив працездатність, йому протипоказана лише тяжка фізична праця
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідним знизити розмір відшкодування моральної шкоди до 12 000 грн., що є справедливою сатисфакцією для позивача.
Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатноеті",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову ., не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має.
Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не основані на законі, тому апеляційний суд не приймає їх до уваги.
Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідним покласти витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі на нього.
Керуючись ст. ст. 21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку в а виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст..23 ЦК України, ст.З03, п.2 ч.І ст.307 , п.З ст..309 , ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ум. Харцизьку Донецької області задовольнити частково..
Рішення Харцизького суду Донецької області від 24 жовтня 2006 року 2006 року змінити.
Зменшити розмір стягнутої на користьОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області суми на відшкодування моральної шкоди з 18 000 до 12 000( дванадцяти тисяч ) грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі, які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.