ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 р. | № 2/236 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя | Першиков Є.В. |
судді | Савенко Г.В. |
Ходаківська І.П. |
розглянувши |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Веда” |
на | постанову від 12.09.2006р. Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2/236 Господарського суду міста Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Веда” |
до | Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” |
третя особа | Товариство з обмеженою відповідальністю “Балтика” |
З участю представників :
позивача – Сухоярська Л.М., за довіреністю
відповідача – Крамаревський О.Б., за довіреністю
Ковбасинський О.Б., за довіреністю
3-особи –Мельник О.В., за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції ЗАТ "Європейський страховий альянс" про стягнення 285 000 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2006 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика" .
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2006 позовні вимоги ТОВ "Веда" задоволено повністю. Суд стягнув з ЗАТ "Європейський страховий альянс" на користь ТОВ "Веда" страхове відшкодування в розмірі 285 000,00 грн.
Постановою від 12.09.2006р. Київського апеляційного господарського суду скасовано рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 у справі №2/236 та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Веда” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 12.09.2006р. Київського апеляційного господарського суду, та залишити в силі рішення господарського суду м.Києва від 21.06.2006 у справі №2/236.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Веда" та ТОВ „Балтика" 24.05.2005 укладено договір № 430-1 оренди повітряного судна МІ-2 UR - 14258, за умовами якого ТОВ „Веда" передало ТОВ „Балтика" в оренду зазначене повітряне судно вартістю 300 000,00 грн. без екіпажу, для здійснення робіт на території України (п. 1.1 договору).
Згідно п. 8.1 договору оренди ТОВ "Балтика" здійснює страхування "КАСКО" повітряного судна на весь період оренди після виконання робіт по продовженню міжремонтного строку служби на отримання акту, затвердженого Укравіатрансом.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов'язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування ( ст. 985 ЦК України).
Між ТОВ „Балтика" та ЗАТ „Європейський страховий альянс" 26.05.2005 укладено договір обов'язкового страхування №3-000309, за умовами якого застраховано повітряне судно МІ-2 UR –14258, страхова сума - 300 000,00 грн. ( п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору страхування вигодонабувачем визначено ТОВ„Веда".
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором ( ст. 983 ЦК України).
Платіжним дорученням № 345 від 09.06.2005 ТОВ „Балтика" сплатило за договором страховий платіж у розмірі 6 416,67 грн.
30 жовтня 2005 р. при виконанні польоту сталася відмова правого двигуна вертольоту. При виконанні вимушеної посадки на площадку підібрану з повітря сталося перекидання вертольоту та виникнення пожежі, що стало причиною загибелі повітряного судна.
Третя особа, як експлуатант даного повітряного судна та Позивач своєчасно повідомили страхову компанію про страховий випадок і надали відповідні документи.
Проте, ЗАТ „Європейський страховий альянс" листом № 811 від 15.03.2006, адресованим Першому заступнику директора ТОВ „Балтика" Вахмяніну І.Г. на підставі п. 6 договору страхування відмовило у виплаті страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування повітряних суден №3-000309 від 26.05.2005., яким передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі коли повітряне судно виконує політ з порушенням вимог Керівництва з льотної експлуатації повітряного судна.
Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування ЗАТ „Європейський страховий альянс" посилалося на остаточний звіт за результатами розслідування аварії вертольоту МІ-2 UR - 14258 ТОВ „Балтика", що сталася 30.10.2005 в районі м. Лисичанськ Луганської області, відповідно до якого причиною аварії стала вимушена посадка вертольота на підібраний з повітря майданчик з м'яким ґрунтом та нерівностями, в наслідок відмови правого двигуна (ймовірною причиною відмови двигуна була відсутність в паливі ТС-1 рідини „И-М"), та помилка КПС в оцінці стану ґрунту в місці приземлення, що привело до опрокидування вертольоту та виникнення пожежі.
Із зазначеного Звіту також вбачається, що виліт вертольоту було виконано 30.10.2005 о 06.39 ( ІЛГС) з аеропорту Северодонецьк з метою виконання аеровізуального польоту по обстеженню нафтопроводу за маршрутом Северодонецьк - н.п. Вовчеярівка - н.п. Новобровці - н.п. Вовчеярівка - Северодонецьк.
Після зльоту в аеропорту Северодонецьк з МК - 332 КПС взяв курс для обходу з південної сторони м. Лисичанськ та виходу на н.п. Вовчеярівка для польоту по маршруту. На висоті 170 м. сталася відмова правового двигуна, змінився звук роботи двигунів, виникли відхилення в положенні вертольоту від попереднього стану, впали оберти турбокомпресора правового двигуна, зменшилась температура газів за турбіною та впав тиск масла в двигуні. Оберти лівого двигуна автоматично збільшились до злітного режиму та РУД лівого двигуна встановився в верхнє положення. Командир ПС виконав дії згідно з вимогами керівництва льотної експлуатації (КЛЕ) (за винятком не включення „стоп-крана", що йде в розріз розділу 6.5.1. стр. 180 „Отказ одного двигателя" КЛЕ Мі-2) та прийняв рішення повернутися на аеродром вильоту про що доповів о 06:43 (17ГС) службі ОПР. Але проаналізувавши ситуацію, що склалася - установка злітного режиму роботи при працюючому лівому двигуну не привела до значного зменшення вертикальної швидкості зниження (польотна вага вертольоту згідно графіку КЛЕ Мі-2 п.3.1.1.„Залежність вертолітної ваги вертольоту Мі-2 від температури оточуючого повітря та барометричної висоти польоту при умові забезпечення горизонтального польоту при одному виключеному двигуні і роботі другого на злітному режимі" - л 5 оборот п. 3.1.1. КЛЕ МІ-2, при якому можливий режим ГП в даних метеоумовах не міг перевищувати 3370кг, (а фактично він дорівнював 3520 кг) прийняв рішення виконати вимушену посадку на підібрану з повітря площадку.
Вибір площадки для посадки був мотивований тим, що праворуч від напряму польоту знаходились будови н.п. Лисичанськ, а ліворуч знаходилась місцевість, придатна для вимушеної посадки (городи мешканців н.п. Лисичанськ). Місце приземлення було підібрано за умови відсутності перешкод (високорослих стеблів залишків соняшників, кукурудзи та кущів садових рослин) як найбільш придатну місцевість для вимушеної посадки. Акцентуючи увагу на пошук місця приземлення без наземних перешкод, та дефіцит часу, допустив помилку в оцінці стану ґрунту в місці приземлення.
Беручи до уваги вищенаведені обставини в їх сукупності вбачається, що дійсною причиною аварії вертольоту є відмова роботи двигуна.
В цілому дії пілота відповідали рекомендаціям КЛЕ за винятком окремих дій, що було зумовлено дефіцитом часу в аварійній ситуації.
Щодо причин відмови правого двигуна за висновками комісії Державіаслужби: „встановити причину відмови двигуна не має можливості".
Наведення вірогідних причин не може бути використано як остаточне.
Окрім того, пунктом 4 вищевказаного договору до страхових випадків віднесено загибель повітряного судна, а також втрату повітряного судна, у зв'язку з вимушеною посадкою на місцевість, яка не придатна для зльоту повітряного судна або економічною недоцільністю його евакуації.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача та апеляційного суду про відмову у виплаті страхового відшкодування .
Твердження апеляційного суду про те, що ТОВ „Веда" в порядку передбаченому пунктами 5.1, 5.2 договору страхування не зверталося до ЗАТ „Європейський страховий альянс", не може бути взято до уваги, оскільки з такою заявою звернувся страхувальник –ТОВ ”Балтика”, що і передбачено вказаними пунктами договором.
Проте листом № 811 від 15.03.2006, взагалі відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.6 договору, чим порушено також права ТОВ „Веда", як вигодонабувача згідно п.2.4 договору.
Згідно ст.20 Закону України “Про страхування” страховик зобов*язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відмова у виплаті страхового відшкодування можлива у випадках, передбачених п.6 укладеного договору страхування . Наявність таких підстав не встановлено.
З огляду на вищевикладене постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва –залишенню в силі.
Відповідно до ст.ст.85,111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-10,111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Веда” задовольнити.
Постанову від 12.09.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі №2/236 скасувати.
Рішення від 21.06.2006 господарського суду м. Києва у справі №2/236 залишити без змін.
Витрати по державному миту покласти на відповідача. Виконання цього пункту постанови та видачу наказу покласти на господарський суд м. Києва.
Головуючийсуддя Є. Першиков
Судді Г.Савенко
І.Ходаківська